Підвищення температури в літній період та зменшення кількості опадів викликає неабиякий інтерес господарств Західної України до вирощування баштанних культур, зокрема кавунів. За відносно нескладної технології та низької собівартості продукція має високу рентабельність. Слід врахувати, що баштанні, які до початку російської агресії масово завозили з Півдня України для споживачів західного регіону, продавали дорожче через витрати на доставку.
Щодо якості кавунів, вирощених на Прикарпатті й, зокрема, на Львівщині, вони не поступаються херсонським за умов дотримання технології. Кавун є теплолюбною, спекостійкою і посухостійкою рослиною, яка потребує для нормального росту і розвитку суми активних температур від 2000 до 3000 °С. В умовах Львівщини цей показник коливається в межах 2000–2500 °С. Сума ефективних (понад 10 °С) температур, потрібних для вегетації рослин та формування врожаю, має становити не менше 2000 °С.
В умовах Прикарпаття високопродуктивними є такі сорти: Кримсон Світ, Чарльстон Грей, гібрид Медісон F1. На ринку є багато інших ранньостиглих сортів і гібридів кавунів відомих компаній, які заслуговують на вивчення та впровадження у виробництво.
НА НОВОМУ МІСЦІ
Кавун формує стрижневий корінь, який проникає на глибину до 1 м, й велику кількість бічних коренів, довжина яких може дорівнювати довжині стебла. Особливістю кореневої системи кавунів є велика сила всмоктування, яка здатна використовувати вологу з нижніх шарів ґрунту на 50–60% потреби.
Кавун не вимогливий до родючості ґрунту, проте високі врожаї одержують на добре окультурених, теплих ділянках. Його можна вирощувати на бідних піщаних ґрунтах і на родючих чорноземах, які мають добру проникність для кореневої системи й засвоюваність вологи. Важкі глинисті, торфові та солонцюваті ґрунти для вирощування кавунів не придатні.
На території Прикарпаття переважають дерновопідзолисті, темно-сірі опідзолені, сірі лісові ґрунти та інші типи ґрунтів, які придатні для вирощування кавунів, хоча мають підвищену кислотність. Кислотність ґрунту слід врахувати, оскільки на дуже кислих ґрунтах із рН 4,0–5,5 висока концентрація заліза, алюмінію та марганцю пригнічує ріст кореневої системи, ускладнює надходження в рослину інших важливих елементів, таких як фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, молібден, бор, які відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні високого і якісного врожаю.
На кислих ґрунтах, особливо в період інтенсивного випадання дощів, за понижених температур у загущених посівах спостерігається підвищена кількість випадання рослин, більш інтенсивний розвиток хвороб і шкідників, що може спричинити зниження врожайності та якості плодів. Такі ґрунти слід вапнувати, адже оптимальна кислотність для вирощування кавунів має бути в межах рН 6,0–7,0. Для оптимального використання теплового режиму посіви кавунів краще розміщувати на південних і південно-західних схилах, щоб ділянки були захищені полезахисними лісосмугами чи садами від північно-західних та північних вітрів.
Кращими попередниками для кавунів є озима пшениця, вико-вівсяна суміш, багаторічні трави, кукурудза на зелений корм, соя тощо. В овочевій сівозміні кавуни вирощують після коренеплодів, капусти, цибулі, спаржевої квасолі. Не бажано вирощувати кавуни після гарбузових, а повертати їх на попереднє місце слід через 4–7 років, щоб запобігти ураженню рослин хворобами, особливо фузаріозним в’яненням.
Після збирання попередника ґрунт дискують. У разі забур’янення поля багаторічними та коренепаростковими бур’янами дають можливість їм відрости заввишки 15–20 см, тоді застосовують гербіциди суцільної дії, такі як Раундап, із витратною нормою 3–5 л/га. Після цього проводять оранку на глибину 25–30 см. Залежно від погодних умов та мірою проростання бур’янів поле культивують.
Передпосівний обробіток ґрунту містить закриття вологи шляхом культивації з боронуванням рано навесні, щойно можна увійти в поле. До сівби кавунів (III декада травня — I декада червня) чи садіння розсади проводять культивацію або боронування. Гербіцидами суцільної дії обприскують за 10–15 днів до сівби. Щоб зменшити забур’яненість, після висіву насіння або перед висаджуванням розсади вносять гербіцид Дуал Голд нормою 1,6 л/га. Такі агрозаходи підтримують посіви кавунів у чистому стані до збирання продукції.
ЗАКЛАДЕННЯ БАШТАНИ
Найбільш сприятлива температура для росту і розвитку кавунів у період посіву чи висаджування розсади — 16–18 °С, у період квітнення — 20–24 °С, у період утворення і достигання плодів — 20–28 °С. Кавун, надзвичайно вимогливий до світла, є рослиною короткого дня і краще розвивається за тривалості дня 10–12 год. Він не переносить затемнення і загущення. Для нормального росту рослині потрібна вологість ґрунту в межах 60–75% у шарі 0–70 см.
Для одержання високого врожаю в більш ранні терміни рекомендується розсадний спосіб. Розсаду висаджують у відкритий ґрунт у кінці травня або на початку червня, а також під тимчасові плівкові укриття на 1–3 тижні раніше зазначеного терміну. Субстрат для вирощування розсади кавунів повинен мати високу забезпеченість поживними речовинами, добру повітропроникність, водостійку структуру, вбирну здатність, а також не містити збудників хвороб і шкідників. Популярні серед овочівників готові ґрунтосуміші Щедра земля, Поліська земля, а також субстрати прибалтійського виробництва, зокрема FloraFleur, Smart Grow, ПрофіМікс, Джіфі тощо. Ґрунтосуміш можна готувати самостійно в таких пропорціях, %: 1) торф 40 + перегній 40 + дернова земля 20; 2) торф 60 + перегній 20 + дернова земля 20; 3) торф низинний 75 + перегній 20.
Розсаду кавунів вирощують у плівкових теплицях на сонячному обігріві. Для цього використовують касети на 40 або 54 чарунки. Касета на 54 чарунки вміщує 8–9 л ґрунтосуміші, тоді як касета на 40 чарунок — 10–11 л. Насіння висівають у касети 15–25 квітня по одній насінині в чарунку на глибину 1–1,5 см. Рослини поливають теплою водою і накривають агроволокном у теплиці. Після появи повних сходів агроволокно знімають.
Однією з важливих умов вирощування високоякісної розсади кавунів є постійний контроль за температурним режимом, вологістю ґрунту та відносною вологістю повітря. Від сівби до появи сходів температуру повітря підтримують на рівні 22–28 °С. За такої температури сходи з’являються на 6–8-й день. Після появи сходів температуру вдень знижують до 18–21 °С, вночі — до 16–18 °С упродовж 7–10 днів, що запобігає витягуванню рослин.
У період вирощування розсади важливе значення має система удобрення. Залежно від складу ґрунтосуміші та стану рослин через 15–20 днів у фазі появи першої пари справжніх листків рослини підживлюють Радіфармом із розрахунку 15–20 г на 10 л. Щоб запобігти ураженням рослин кореневими гнилями і пероноспорозом, на розсаді доцільно застосовувати фунгіцид системної дії з ефектом стимуляції росту Превікур Енерджі. Завдяки його застосуванню добре розвивається коренева система, стебло та перша пара листків стають значно сильнішими та більш розвинутими.
Перед загартовуванням розсади, за 8–10 днів до висаджування на постійне місце, використовують мікродобриво Плантафол марки 10.54.10 із розрахунку 8 г на 10–12 л води на 15–20 касет. Можна також застосувати добриво Мастер 18.18.18+3 із розрахунку 20 г на 10 л. Обов’язково після використання добрив рослини поливають чистою водою, щоб змити залишки препаратів з листків.
За потреби, для позакореневого підживлення розсади можна застосовувати регулятори росту Гумісол, Вермістим тощо. За 5–6 днів до висаджування касетної розсади на постійне місце у відкритий ґрунт її загартовують, поступово знижують температуру в теплиці та зменшують кількість поливів. Перед висаджуванням розсаду добре поливають, щоб рослини було легко вибирати з грудочкою вологого субстрату.
Вік розсади, готової до висаджування у відкритий ґрунт, має становити 32–37 днів, висота рослин — 12–15 см. Площа живлення однієї рослини може коливатися від 1 до 3 м2 залежно від зони вирощування, родючості ґрунту, схеми висаджування, довжини пагона, що зумовлено біологічними особливостями сорту чи гібрида.
Висаджують розсаду в кінці травня — на початку червня за схемою 1 . 1,5 м (6,6 тис./га), 0,7 . 1,5 м (9,5 тис./ га), 1,5 . 1,5 м (4,4 тис./га). Можливі також інші схеми. В умовах Прикарпаття оптимальна кількість рослин залежить від сортименту та родючості ґрунту і коливається від 4,4 до 6,6 тис./га. Чим бідніший ґрунт, тим кількість рослин на гектарі повинна бути меншою, щоб збільшити площу живлення однієї рослини й одержати кавуни більших розмірів (8–10 кг). З метою одержання плодів менших розмірів кількість рослин збільшують до 9 тис./га.
Розсаду кавунів висаджують трохи глибше, ніж вона росла в касетах, щоб уникнути пошкоджень кореневої шийки. У разі висаджування розсади разом із торфоперегнійними горщечками вони не повинні виступати над поверхнею ґрунту. Бажано висаджувати розсаду у вологий ґрунт, що сприяє швидкому розвитку кореневої системи і швидкому приживленню рослин.
В умовах Прикарпаття ефективним є висівання насіння безпосередньо в ґрунт, коли температура на глибині 10 см прогріється до 12–14 °С (в III декаді травня). На таких посівах застосовують тунельні плівкові укриття для покращення мікроклімату й швидкого росту рослин, щоб одержати врожай раніше на 1–2 тижні (в II–III декаді серпня). Тимчасове укриття бажано застосовувати з мульчувальними плівками, що значно сприятиме покращенню мікроклімату в такому «штучному термосі». Знімають плівку, коли рослини повністю заповнюють мінітунелі. Плівку знімають не одразу, а поступово впродовж 1–3 днів, щоб рослини адаптувалися. За вирощування кавунів касетним методом такі міні тунелі теж ефективні, бо прискорюють збирання врожаю на 2–3 тижні. Використовують також агроволокно одразу після сівби насіння чи висаджування розсади, після знімання поліетиленової плівки з тунельних укриттів. Агроволокно знімають перед початком цвітіння. Це додаткові витрати, проте такі агрозаходи дають можливість раніше зібрати врожай (у серпні) і продати його за вищою ціною, ніж у пік максимальної реалізації кавунів на початку вересня.
ДОГЛЯД ТА ЗБИРАННЯ
Кавун добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив під зяблеву оранку залежно від типу ґрунту та забезпечення його поживними елементами. Кількість органічних добрив коливається в межах 20–40 т/га у вигляді перегною, мінеральних добрив у дозі N45-60P60-90K45-60, що забезпечує приріст урожаю до 40–60%.
Фосфорно-калійні добрива вносять восени, азотні — навесні, під передпосадкову культивацію. Позитивно реагують рослини на внесення сульфату калію (100–120 кг/га), сульфату магнію (30–40 кг/га), а також кальцієвої селітри (65–50 кг/ га). У липні проводять листкове підживлення водорозчинними органо-мінеральними добривами Смарт Гроу Гумакс, Смарт Гроу Альгум, Омекс, Вимпел.
У фермерських господарствах рекомендовано вносити в лунки перед висаджуванням розсади 150–350 г перегною.
З метою одержання екологічно безпечнішої продукції в лунки слід вносити добрива нового покоління пролонгованої дії, такі як Біогумус, Біоактив, Біопроферм, Агролайф, у нормі 200–500 г, добре перемішуючи з ґрунтом на глибину до 20 см. Додатково локально в лунки можна вносити також нітроамофоску марки 16:16:16 із розрахунку 20–50 г.
Догляд за рослинами полягає в боротьбі з хворобами і шкідниками. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт без накриття через 5–7 днів рослини профілактично обробляють інсектицидами (Ф’юрі, Енжіо, Фастак, Сумі-Альфа, Децис та інші) проти попелиць, щоб не допустити подальшого ураження рослин вірусними хворобами. Шкодять на кавунах також дротяники, підгризаючі совки, павутинний кліщ. Найбільшої шкоди рослинам завдають такі хвороби, як борошниста роса, несправжня борошниста роса (пероноспороз), антракноз та фузаріозне в’янення. Слід проводити своєчасні профілактичні обприскування фунгіцидами, щонайменше 2–3 рази, поєднуючи їх з інсектицидами, добривами для позакореневого підживлення у бакових сумішах.
У період вегетації ефективним проти борошнистої роси є фунгіцид Байлетон 0,3–0,4 кг/га, проти антракнозу та пероноспорозу застосовують бордоську рідину (1%-й розчин), хлор окис міді, Курзат, Ридоміл Голд, Акробат МЦ та інші препарати.
Одним із важливих правил вирощування кавунів є утримання посівів у чистому від бур’янів стані, особливо в перший період вегетації. За вегетацію проводять 2–3 міжрядні культивації, у гніздах і рядках (біля рослин) прополюють вручну. Це впливає на товарний вигляд плодів, вони стають більшими, і підвищується врожайність.
Кавуни в умовах Прикарпаття збирають з II декади серпня по II декаду вересня у фазі фізіологічної стиглості плодів, яка настає через 30–40 днів від початку формування зав’язі. На кожній роздолині утворюється 1–2 товарних плоди вагою 6–12 кг. Плоди кавунів збирають вручну, вибірково, мірою дозрівання. Їх зносять у купи чи валки і завантажують у транспортні засоби, застеливши дно шаром соломи, щоб менше пошкоджувалися під час транспортування. Урожайність кавунів становить 30–45 т/га.
Ігор Дидів, канд. с.-г. наук, доцент,
Ольга Дидів, канд. с.-г. наук, доцент,
Андрій Дидів, асистент,
Львівський національний аграрний університет
Садівництво по-українськи
