Україна зі змінами клімату поступово перетворюється на зону ризикованого сільського господарства: щороку, наприклад, усе частішають гради, зими теплішають, а весни стають ранніми та екстремальними з різкими перепадами погоди. Саме цієї весни виробники яблук та інших культур зіткнулися з раннім цвітінням, добрим запиленням і майже одночасно — приморозками по цвіту та зав’язі.
Висновок із цього сезону має бути один: виробникам слід активніше рухатись від екстенсивного садівництва у бік інтенсивного. Тобто до зменшення площ і підвищення якості. У нас здебільшого під садами дуже великі території, які нереально накрити сіткою та й взагалі повноцінно обслуговувати. Наприклад, якщо господарство має 100 га, з яких 30 га підморозило, а ще 20 га — побило градом, то це вже 50% втрат урожаю.
Далі через очікування фінансових втрат власник починає економити на всьому, і в результаті на ринок від нього потрапляє неякісне яблуко, яке валить ціни для всіх інших учасників ринку. Тобто потерпають усі. У нинішніх обставинах, коли бракує людей на догляд великого саду та збирання врожаю, плюс негативні погодні умови й не завжди комфортна ціна продажу, варто дуже зважено підходити до площі, яку ви в змозі обслужити. Адже засоби захисту, шпалера, вода, всі інші ресурси та заробітні плати обчислюються на гектар. Тому гектар має приносити максимальні кошти, а для цього він має бути захищений від абіотичних та біотичних чинників: просто кажучи, від людських (десь не додивились, не встигли або немає агронома та інших спеціалістів) і природних стихій.
РИЗИК ВИПРАВДАВСЯ
Яблуневий сад господарства «Фрут Сад» у Вінницькій області, яке обробляє близько 40 га насаджень, узяв на себе перший удар морозу 18 квітня. Оскільки цієї весни сад почав розвиватись набагато раніше, це відбулося майже на завершенні цвітіння, що могло означати повну загибель квіток, якби агрономи не спрацювали вчасно.
На ранок вони обробили дерева заздалегідь закупленим препаратом Gibb plus на основі гібереліна. «Трошки сонце визирнуло, температура підвищилась — ми ним й обробили», — згадує директор господарства Сергій Зикін.
Господарі внесли 1 л на гектар — це вдвічі більше від рекомендованої дози. Річ у тому, що гіберелін нормально спрацьовує тільки за температур 18 градусів і вище, а відразу після приморозку доходило всього до 13–14.
«Проте все одно це було краще, ніж не давати зовсім у цей момент, хай воно спрацює не на повну потужність, — каже Зикін. — Але саме у такій кількості препарат спрацював. Це було того варте, щоб убезпечити себе від ризику повністю втратити урожай».
Такого відмінного результату застосування препаратів, як у «Фрут Сад», ми навіть не очікували. Адже, щоб спрацювати на повну, препарату потрібна досить висока температура, незалежно від того, коли ми вносимо — до чи після морозів. Коли трапляється мороз до –7, після цього температура не завжди підвищується відразу до такого високого значення.
Агрономи коливались: коли саме вносити, і наважились це зробити за температури 10–15 градусів, не сподіваючись на велику ефективність. Однак результат був того вартий. Тут потрібно віддати належне власникам господарства, які вирішили, попри холод, внести щойно після морозу, а потім усе ж дочекатись потрібної температури п’ять днів і внести ще раз 0,5 л/га.
Без такого заходу втрати врожаю в саду могли бути щонайменше 50%. Адже зазвичай за такого приморозку зберігаються плоди тільки на верхній частині крони. В нашому разі плоди лишилися по всій кроні — навіть виникла потреба у прорідженні. На таке після тривалих і неодноразових морозів ніхто не сподівався.
«Ми результатом задоволені — бачимо, як все зачепилося, підтягнулося, а могли всі квіти просто обсипатись, — каже Сергій Зикін. — Дякуючи Богові й цьому препарату врожай тепер маємо. Думаю, що Бога ми просили недаремно, адже препарат міг і не спрацювати у таких обставинах, але спрацював».
Належне тут треба віддати не лише небесним силам та препарату, а й професіоналізму керівництва господарства. Насамперед вони не пропустили момент приморозку і додатково вночі опалювали сад — саморобними обігрівачами на свічках. Це дуже великий осяг ручної роботи, але 4–5 год вони у морозу відвоювали. Це ефективний метод, проте тільки за безвітряної погоди й коли морози нетривалі. В такому разі мороз до –5 градусів тримався всю ніч, і без пошкоджень не обійшлося. В одному з двох садів господарства, більш затишному, де не було вітру, ефективність, звичайно, була вищою.
За словами Зикіна, зворотний приморозок стався в господарстві 5 травня, але не дуже сильний, до –1 градуса, і яблукам уже не зашкодив. Тоді вони знову повторили обробку гібереліном, але вже в дозі 0,5 л/га.
«Що препарат спрацював, уже видно по яблуку — його форма стала трохи витягнутою. Вона і під час збирання має такою лишатись — ми його у будь-якому разі витягуємо, але цього разу це зробив мороз», — розповідає директор «Фрут Сад».
СУМАРНИЙ ЕФЕКТ
Досить професійні садівники, з якими ми працюємо років вісім. Завжди мають, що запропонувати зовнішньому ринку — як Азії, так і Європі, тобто мають гарні плоди. «Фрут Сад» вирощує Галу сучасних клонів, Ред Делішес, Голден Делішес, Ред Принц, Фуджі, Ренет Симиренка. На експорт відправляють 40–60% урожаю залежно від року — поки що через посередників, бо власного сортування не мають — зокрема, у Швецію та ОАЕ, інші країни. Минулого сезону більша частина врожаю пішла на внутрішній ринок, адже тут ціни були цілком задовільні.
«Фрут Сад» — це як раз ті садівники, про яких можна сказати, що вони не те що не економлять на якості, а роблять усе, щоб, коли трапляються такі сезони, як ця весна, не питати себе: а чи все ми зробили, щоб запобігати наслідкам. На випадок заморозків, які прийшли навесні, у них були як препаративні формули для стримування морозу, так і агротехнологічні методи, що в сумі дало дуже великий ефект.
«Фрут Сад» співпрацює з Biochem Agro далеко не перший рік, і вже вміє користатись їхніми препаратами, зокрема на основі гіберелінів — гормонів, які синтезує насіннєва камера яблука і які зіграли вирішальну роль цієї весни. Коли низька температура, цей процес не відбувається, і завдяки внесенню препаратів ми замінюємо або компенсуємо його брак.
Препарат Gibb plus можна застосовувати як до низьких температур, так і після. А найкращий результат дає використання кілька разів — саме це зберегло плоди. Препарат використовували й до зниження температури, але ніхто не очікував, що температура впаде так низько, саме тому ситуація вимагала додаткового внесення після пошкоджень морозом.
До речі, Gibb plus застосовують не тільки, щоб зберегти квіти та плоди від підморожування. Він має ще низку важливих опцій: покращує утворення зав’язі, впливає на видовження плодів і протидіє уникненню сітки. У травні, коли мороз вдаряє по зав’язі, може утворитись багато деформованих плодів, із сіткою, але завдяки препаратам усе ж таки вал продукції буде забезпечений і собівартість компенсована.
Звичайно, хто працював на упередження весняних негараздів, мав позитивний результат, але, якщо взяти весь агрохімічний арсенал, що ними використовувався, саме препарати на основі гібереліна дали цього року кардинальний результат. Це врятувало чимало площ. Цього року ефективно показала себе обробка за 12 год до морозу 1 л/га Gibb plus. А після заморозків, через добу-дві, коли температура підвищиться приблизно до 15 градусів, — внесення Gibb plus з додаванням амінокислот і азоту. Таким чином можна врятувати 20–30% пошкоджених плодів.
РОБІТЬ ВИСНОВКИ
Вегетація цієї весни почалася рано й відбувалася надмірно швидко: люди просто не встигли підготуватись до такого розвитку подій, не знали, як реагувати, як виконувати звичні заплановані операції — багато чого не встигли зробити, зокрема, внести регулятори росту. Не всі могли належно забезпечити себе відповідними засобами та матеріалами, щоб гідно зустріти низькі температури. Застосовували, що могли, — від найпримітивніших і малодієвих засобів до досить технологічних і результативних.
Тому кожне господарство насамперед повинно мати власну стратегію. Тобто, якщо це яблуко — на експорт і вищої якості, то на складі ЗЗР має бути весь арсенал для захисту, адже ми не можемо передбачувати погодні умови та й взагалі, як будуть розвиватись події навколо нас, а сьогодні особливо. По-друге, необхідно більше спілкуватись із колегами, спеціалістами, консультантами, ширше користуватись інформацією і досвідом минулих років. Те, що в нас цієї весни будуть морози, — було очікувано. Адже за 5–7 днів до нас уже замерзала вся Європа, зокрема Польща.
По-третє, треба правильно оцінювати ступінь пошкодження плодів: запізно намагатись щось робити, коли яблуко від сильного приморозку вщент почорніло або зовсім втратило форму. Ніякі препарати тут уже не поможуть. До нас звертались на цій стадії — замовляли гібереліни, але нам доводилося навіть відмовляти таким власникам, тому що це було вже абсурдно. Це стосується не лише весняних морозів, а й градів. Можна використовувати купу препаратів для мінімізації шкоди, але треба точно оцінити, чи є взагалі в цьому потреба.
Наслідки від приморозків цієї весни будуть катастрофічними. Є площі у 200 га, де яблука вимерзли повністю. Дуже багато господарств проводили комісійне оцінювання, пов’язане з наслідками від морозів, через те, що втрати рахуються на рівні області — навіть не на рівні якогось локального господарства. У Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Закарпатській областях немає жодного господарства, яке не постраждало, а також є такі, що втратили 100% урожаю. Загалом по країні сукупний урожай яблук може бути на 30–40% менший, ніж торік. Ціна на фрукти буде на 20–40% вищою, ніж минулого сезону і перекриє підвищені витрати. Яблуко ранніх сортів коштуватиме від 20 грн/кг, пізніх — від 14–18 грн/кг.
Цього року буде багато плодів із дефектами через пошкодження морозом: викривлені, із сіткою, оржавленнями, перетяжками. Сьогодні садівникам важливо оцінити втрати й зважити, чи варто рятувати залишки. Якщо на дереві лишилося понад 30 яблук або груш чи 2–3 т/га черешні, варто вкластися у їх збереження та якість. Навіть у найгіршому разі не варто обмежувати сад у критичних препаратах і боротьбі з критичними проблемами: паршею, плодожеркою, попелицями тощо. Адже сад — багаторічна культура, і нехтування проблемами може позначитися на врожаї та якості через два чи три роки.
Таких господарств, як «Фрут Сад», в Україні теж вистачає. Завдяки стратегії, націленої на якісне яблуко, вони роблять усе не тільки у сенсі застосування регуляторів росту, а й у плані обрізування, освоєння нових сортів, препаратів для зберігання тощо. У цьому ряду й препарати, які дозволяють боротись із холодними температурами. «Фрут Сад» уже років шість користується Gibb plus і одночасно з ним — хімічним прорідженням препаратом Globaryll. Результат можна побачити на фото плодів на сьогодні (перша декада червня). Перші роки ми навчались цього агрохімічного рішення разом із ними, проте вже років із чотири «Фрут Сад» обходиться без ручного допрорідження — сьогодні ми вже вирахували точну норму та пропорцію використання цих препаратів. Додайте сюди усунення людської праці — це значна економія коштів.
Ринок сьогодні диктує свої умови, особливо експортний, потребуючи гарних видовжених плодів без сітки й інших пошкоджень, відповідної форми — за допомогою наших препаратів ми цього досягаємо. Те, що ми бачимо нині у «Фрут Сад», уже каже про те, що врожай буде високої якості, а висока якість, особливо цього року, — це висока ціна. Тому застосовуйте регулятори, але в міру й обов’язково з проріджувачем. Це дасть вам можливість отримати добрий урожай.
Відомі засоби порятунку саду від весняного приморозку Задимлення садів.
Для цього палять солому або інші органічні матеріали. Метод малоефективний, окрім випадку повного штилю та великої щільності диму. У цьому разі можна було підвищити температуру в саду на 1–1,5 градуса. До того ж задимлювати не дозволяють військові.
Фростбустери. Причепи до тракторів, що обладнані газовими балонами, обігрівачами та вентиляторами. Досить ефективні, дозволяють нівелювати заморозки до –3 градусів. Але один агрегат оптимально захищає всього 4–5 га, адже трактор із фростбустером має повернутися на те саме місце протягом 40 хв. Одна установка коштує 8 тис. євро або 2 тис. євро/га у разі оптимальної площі 4 га.
Парафінові 5-кілограмові свічки. Розставляються по саду на 5–8 год. Метод ефективний, проте витратний, адже потребує 500 шт./га. Його можливо застосовувати на 2–3 гектарах. Одне встановлення свічок коштує 5 тис. євро/га. У більших садах, окрім ціни, виникають питання зберігання та логістики свічок, брак працівників, які б розставили їх.
Застосування препаратів. Один із найдоступніших методів, але ефективний до температури –2 градуси. Проте застосування амінокислот і гіберелінів помітно зменшує втрати урожаю.
Надкроновий полив. Найдорожчий метод, який потребує значних вкладень під час будівництва та витрат води. Замовники переважно відмовляються від них, навіть ризикуючи потрапити під такі морози раз на п’ять років. Хоча в такий рік, як цей, дощувальна система окупилася б одразу вдвічі. В Україні такою системою обладнано всього один сад.
Інші хімічні методи. Білення пристовбурової ділянки, застосування недорогих добрив на основі азоту й калію, сольові розчини яких розпилюють перед морозною ніччю й не дають замерзати квіткам.
Садівництво по-українськи
