Моніторинг основних шкідників і хвороб соняшнику та прогноз їх розвитку на новий сезон.
Соняшник є стратегічною культурою в Україні. Однак перенасичення сівозміни спричиняє погіршення фітосанітарного стану посівів. Значні площі монокультури соняшнику сприяли швидкому створенню та поширенню штамів інфекції хвороб, пристосуванню шкідників і хвороб до систем захисту.
Шкідники
Соняшник упродовж останніх років пошкоджували з десяток основних шкідників, але особливо небезпечними серед них є 4–5 видів. Серед шкідливих об’єктів найпоширеніші багатоїдні комахи, а саме: дротяники, личинки пластинчастовусих, різні довгоносики. Листки та кошики соняшнику пошкоджували лучний метелик, листогризучі совки, геліхрізові попелиці та вогнівки.
Навесні 2013 року сходам соняшнику значну небезпеку становили сірий довгоносик, личинки травневих хрущів і дротяники.
Поширення поліфагів сірого бурякового довгоносика та щільність залягання жуків залишилася майже на рівні з попередніми роками. Цей ентомооб’єкт заселяв 60–92% обстежених площ сівозміни, траплявся на всіх площах соняшнику. Середня чисельність його становила 0,4–1 екз./м², проте ним було пошкоджено в середньому 21%, максимально — 57% рослин. Пошкодження від фітофага у 2013 році були меншими, ніж у попередньому. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) і період сходи — І пара справжніх листків — понад 2 екз./м².
У 2014 році, у період появи сходів, сірий довгоносик залишиться основним шкідником соняшнику та становитиме загрозу посівам. Проведення захисних заходів буде актуальне з країв площ, а боротьба з бур’янами (особливо осотами) знизить чисельність сірого довгоносика до господарсько невідчутних.
Навесні минулого року в господарствах південних районів був виявлений південний сірий довгоносик. Якщо в 70-х роках минулого століття в Україні цього шкідника обліковували лише в придунайських районах Одеській області, то на сьогодні це поширений фітофаг Лісостепової та Степової зон. У кінці квітня спостерігалося його розселення льотним шляхом. Інтенсивність льоту становила 1 екз./хв у полі зору, тобто була незначною. У період появи сходів просапних культур, перш за все соняшнику, він зосереджувався по краях посівів. Його чисельність не перевищувала ЕПШ — 2 екз./м², тому значних пошкоджень довгоносик не завдав. Ураженість посівів соняшнику сірим південним довгоносиком у середньому становила 12%, по краях окремих площ досягала 25%, проте пошкодження були в слабкому ступені.
За результатами осінніх ґрунтових розкопок цього шкідника виявили на окремих площах кукурудзи та соняшнику. Середня чисельність жуків 0,4 екз./м², тому за умов доброї перезимівлі та затримки із появою сходів навесні 2014 року шкідник матиме господарське значення. Дотримання комплексу агротехнічних заходів, передусім сівозміни, а також передпосівна обробка насіння захистять посіви від південного сірого довгоносика.
Личинки травневих хрущів пошкоджували рослини соняшнику й інших культур. У південних районах ними було пошкоджено 1–2%, а на окремих площах чисельність личинок становила 4 екз./м². За результатами осінніх ґрунтових розкопок середня чисельність личинок залишилася на рівні попереднього року — 2–2,5 екз./м². Найбільш висока їх кількість спостерігалася в господарствах південно-східних районів по краях площ.
За результатами осінніх ґрунтових розкопок заселеність дротяниками становила понад 60% обстежених площ сівозміни, що майже на рівні попереднього року. За видовим складом серед коваликів переважали темний і посівний. Шкідливість дротяників на сходах соняшнику проявилася на 3% рослин — третини площ, що трохи більше попередніх років. Середньозважена чисельність личинок коваликів була 0,6–1 екз./м².
У 2014 році шкідливість дротяників і хрущів визначатиметься впливом погодних умов (зволоженням і прогріванням поверхневого шару ґрунту в період проростання — сходи). Широке застосування ґрунтових інсектицидів цього року сприятиме значному зниженню чисельності ґрунтових шкідників, також впливатиме обробка орного шару полів. Надійно контролюють чисельність ґрунтових шкідників агротехнічні прийоми — дотримання сівозміни, лущення стерні, зяблева оранка, сівба в оптимальні терміни, використання аміачної води (500 л/га на глибину 12–14 см). Застосування рідких органічних добрив зумовлює активну міграцію личинок у глибші шари ґрунту через токсичну та репелентну дію іонів амонію. Такі заходи погіршують умови їх живлення й розвитку. За умов недостатнього зволоження ґрунту, особливо в ранньовесняний період, шкодочинність дротяників може бути нижчою від згаданої. У 2014 році личинки травневих хрущів і дротяники будуть поширеними ґрунтовими шкідниками, а їх шкідливість можна обмежити проведенням сівби просапних культур токсикованим насінням і використанням ґрунтових інсектицидів.
Геліхрізові попелиці почали заселяти посіви соняшнику в середині другої декади травня минулого року. Їх розвиток стримувався рясними опадами, що проходили із середини травня й до середини червня. Заселення рослин відбувалося поступово та нерівномірно. У кінці травня спостерігали по одній колонії на рослину. Заселені площі становили 57%, а заселені рослини з країв — 8%, у середині поля — 3%, на рослину враховувалося по 1 екз. імаго та 1–3 личинки. Найбільша чисельність попелиць на соняшнику відмічалася у фазу утворення суцвіть. Заселеність кошиків попелицями спостерігається на всіх обстежених полях і 12–25% рослин по краях посівів і до 9% рослин по діагоналях із 9–15 екз. личинок на кошик. Проте й чисельність ентомофагів у цей період була максимальною: у середньому вона становила 8%, а на окремих площах сягала 30%. Вони та ентомофороз зменшили кількість шкідника. Ураженню попелиць сприяла помірно тепла з опадами погода.
Зазначена чисельність межує з пороговою (ЕПШ — 20% заселених рослин упродовж вегетації), і за відсутності ентомофагів (сонечка семикрапкового та золотоочок) посіви потрібно обприскувати дозволеними інсектицидами. У фазу дозрівання попелиці не спостерігалися через огрубіння рослин. Розвиток геліхрізових попелиць у 2014 році залежатиме від погодних умов весняно-літнього періоду.
Із листогризучих совок шкодили совка-гамма та незначною мірою капустяна совка. Гусені осередково пошкодили 1–3% соняшнику за чисельності 1,4 екз./м².
Гусенісовки-гамми почали розвиватися в другій декаді червня минулого року у фазу утворення суцвіть і продовжували незначною мірою шкодити до кінця вегетації культури. Вони пошкодили в середньому 5% рослин у слабкому ступені. Ці показники трохи менші, ніж у 2012-му. Проте, враховуючи тенденцію до зростання чисельності листогризучих совок по всій території України, за умов вологого літа, можуть виникати вогнища підвищеної чисельності та шкідливості гусеней совки-гамми.
Для відловлювання метеликів совок можна застосовувати коритця з мелясою, що шумує. Їх виставляють по периметру поля через 20–30 м одне від одного на відстані 15 м від краю поля. Щоранку метеликів вибирають із коритець у відро з водою та знищують. За допомогою коритець можна відловити близько 70% метеликів, саме тому їх вважають важливим засобом обмеження чисельності совок. Цей захід допоможе зорієнтуватись у періоді застосування трихограми проти листогризучих совок.
Із біологічних заходів регулювання чисельності совки-гамми, капустяної й інших ефективним є застосування яйцеїда-трихограми. У регіонах, де складаються сприятливі умови для розвитку цього яйцепаразита (ГТК 0,9–1,2), перший його випуск проводять на початку яйцекладки (5–7 днів після початку льоту), другий — у період масового відкладання яєць. За умов подовжених термінів льоту здійснюють додатковий випуск трихограми — через 5–7 днів після другого. Випускають 30–40 тис. самиць паразита на 1 га.
Розпушування міжрядь просапних культур під час відкладання яєць, відродження гусеней і їх заляльковування значно обмежують кількість шкідника.
У разі появи осередків із чисельністю гусеней вище за ЕПШ у посівах соняшнику (3–8 екз./м²) застосовують хімзахист. За масового відродження листогризучих совок застосовують дозволені хімічні препарати проти гусеней молодших віків.
На соняшнику у фазу утворення суцвіть – початку цвітіння спостерігалася шкідливість лучного метелика. Пошкоджено 3–6% рослин із чисельністю 1 екз./м². Резервація шкідника зберігається в східних районах і упродовж двох останніх років виявляли незначні вогнища розвитку лучного метелика (переважно на неугіддях й узбіччях полів). Зимуючий запас гусеней шкідника зріс на 40%, але виявлені заселені площі залишилися на рівні торішніх. За поодинокого льоту метеликів загрози від гусеней не очікують і боротьбу не проводять. За слабкого льоту (1 екз. на 10 кроків) можна очікувати чисельність гусені нижче за ЕПШ. За таких умов рекомендовано розпушування міжрядь просапних культур із присипанням зони рядка після відходу гусеней на заляльковування. Якщо сила льоту метеликів 1–10 екз. на 10 кроків, можливе виникнення осередків гусеней у чисельності, що перевищують ЕПШ: 8–10 екз./м² у фазі 4–6 листків, 20 шт. — за формування кошиків і цвітіння. Для регуляції чисельності лучного метелика ефективне застосування вогнівочної форми трихограми у 2–3 терміни. В 1 термін випускають 50 тис. самок на 1 га, у другий і 3-й — із розрахунку 1 паразит на 10 яєць шкідника.
Прогнозом на 2014 рік передбачається формування можливих осередків підвищеної чисельності гусеней лучного метелика. Отже, необхідно посилити увагу щодо спостереження за динамікою розвитку цього фітофага, що дасть змогу уникнути неочікуваного пошкодження гусенями шкідника посівів сільськогосподарських культур.
Соняшникова вогнівка впродовж останніх 10 років пошкоджувала культуру нерівномірно. Середні показники шкідливості коливалися в межах 2–10% кошиків. Вона заселятиме рослини переважно непанцирних сортів; гусені вогнівки об’їдатимуть квітки, а пізніше насіння.
Менш поширеними, але не менш шкодочинними були такі об’єкти. У східних і центральних районах на окремих площах соняшнику в другій половині вегетації спостерігалася шкідливість павутинного кліща. Було заселено 4% рослин із чисельністю 2–5 екз. на лист. Похолодання в кінці серпня та дощова погода вересня-жовтня не дали змоги значно розповсюдитися кліщам. Цього року за умов високих середньодобових температур у другій половині вегетації павутинний кліщ може мати велике поширення в посівах соняшнику й інших просапних культур.
Трипси впродовж останніх років спостерігались у центральних районах на незначній площі. Середня їх чисельність становила 8 екз. на рослину, за заселення близько 9% рослин.
Повсюди ймовірно пошкодження сформованого насіння рослиноїдними клопами, що спричинятиме пустозерність і щуплість. У вогнищах розвитку, де не проводять моніторинг і вчасні заходи захисту, може спостерігатися шкідливість стеблового метелика.
Цьогоріч у посівах соняшнику очікується розвиток більшості названих фітофагів на рівні, що залежатиме від виконання агротехнічних заходів і погодних умов. Протруювання насіння комплексними дозволеними препаратами — головний і найдієвіший захід для поліпшення фітосанітарного стану посівів соняшнику.
Щоб запобігти втратам урожаю, рекомендовано застосовувати попереджувальні заходи. Зокрема, проводити боротьбу з падалицею, додержувати просторової ізоляції насіннєвих і товарних посівів на 1 км, не сіяти соняшник поряд із багаторічними травами, оскільки вони є резерваторами різних видів трав’яних клопів, коників і довгоносиків.
На початку вегетації найбільш шкодочинними можуть бути довгоносики сірий буряковий, південний сірий, чорний та ін. У разі чисельності 2 екз./м² і більше проводять обприскування дозволеними інсектицидами. У період формування кошиків — початок цвітіння небезпечним вважають заселення геліхрізовими попелицями 20% рослин. Ураховують те, що заселення з країв площ завжди вище, і за незначного ураження по діагоналях можна обмежитися крайовими обробками. За сприятливих погодних умов і значної кількості попелиць у колоніях потрібно проводити захисні заходи.
Найбільше значення в збереженні кошиків від шкідливих об’єктів є своєчасне та швидке збирання врожаю. Для підсушування та пришвидшення термінів збирання застосовують десикацію з дотриманням техніки безпеки.
Хвороби
Особливістю розвитку хвороб минулого року було їх різноманіття порівняно з попередніми роками та значні відсотки ураження. Найпоширенішими та найшкідливішими є грибні хвороби, недобір урожаю від яких становить 20% і більше. Шкодочинний бактеріоз, який спричиняє куткову плямистість листка та в’янення всієї рослини.
Торік хвороби соняшнику почали проявляться переважно в другій половині вегетації, найбільшого поширення мав фомоз. Симптоми хвороби спостерігалися в другій декаді червня у фазу утворення суцвіть соняшнику. У липні відмічали розвиток фомозу в центральних і південних районах Лісостепу, наприкінці липня було уражено 6–17% рослин. Фомозом у фенологічну фазу дозрівання було охоплено 65–70% обстежених площ із 16–58% уражених рослин — це значно більше, ніж 2012 року. Проявлення пероноспорозу було меншим, ніж у попередні роки, в середньому симптоми відмічали на 25% площ та 14% рослин з незначним розвитком.
У період формування кошиків розпочалися затяжні дощі, що не припинялися до початку жовтня, що, своєю чергою, призвело до розвитку сірої та білої гнилей. Зараження цими й іншими хворобами спричиняє зниження врожайності та погіршення якості олії. Ураження цими хворобами насіння соняшнику може спричинити їх безплідність.
Проявлення білої гнилі було відмічено наприкінці серпня у фазу культури достигання. Нею охоплено 20% площ, уражено 3,5% рослин із незначним розвитком. Сіру гниль спостерігали в третій декаді вересня. Затяжне збирання врожаю та випадання великої кількості опадів в осінній період сприяли її поширенню та розвитку. Хворобою охоплено 45–65% обстежених площ. Уражено було в середньому 22,6%, максимально 34% рослин зі значним розвитком хвороби.
На окремих площах було виявлено іржу, якою було охоплено близько 3% обстежених площ — до 10% уражених рослин у слабкому ступені. Було відмічено також ураженість рослин септоріозом й аскохітозом. Зараженість рослин була незначною, але вплинула на інфекційний запас у природі та на насінні. У 2014 році розвитку хвороб соняшнику сприятимуть помірна вологість повітря та помірні температури, особливо в період достигання.
У посівах соняшнику у фазу 2–4 пари листочків необхідно видаляти рослини, уражені пероноспорозом і гнилями. За теплої з періодичними опадами погоди в посівах поширюватиметься фомоз, пероноспороз, в окремих районах іржа, а розвиток білої та сірої гнилей можливий протягом усієї вегетації.
Ксенія Баннікова, канд. с.-г. наук, фітосанітарний інспектор
Головна державна фітосанітарна інспекція
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі The Ukrainian Farmer та інтернет сторінці журналу за адресою http://www.agrotimes.net/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал The Ukrainian Farmer з гіперлінком http://www.agrotimes.net/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
