Прирости індиків залежать від енергетичної цінності кормів і правильного балансу поживних речовин
Енергія корму для індиків
Прирости індиків, їхня продуктивність залежать від енергетичної цінності кормів і правильного балансу поживних речовин.
Високопродуктивні кроси індиків вибагливі до умов утримання, потребують наявності якісних, легкозасвоюваних кормів і збалансованих раціонів. За таких умов можлива повна реалізація генетичного потенціалу цієї птиці, висока продуктивність і конверсія корму.
З найперших днів вирощування індиків на відгодівлі комбікорм повинен бути в годівницях постійно, щоб птиця поїдала його досхочу.
Щоб індичата стабільно набирали живу вагу й мали хороші показники здоров’я, треба забезпечити їх достатньою кількістю білкових та вітамінних кормів. У разі потреби комбікорми додатково збагачують на вітаміни та мінеральні елементи. Частка зернових кормів у раціонах індиків становить приблизно 50% (відсоток залежить від віку птиці). Місячним індичатам до складу кормів вводять близько 2–5% стабілізованого кормового жиру. Це забезпечить їм наявність високого рівня енергії в комбікормах, а також сприятиме покращенню якості тушок.
СКІЛЬКИ ЕНЕРГІЇ ПОТРЕБУЄ ПТИЦЯ
Дослідження доводять, що продуктивність індиків напряму залежить від енергетичної цінності кормів, які вони споживають. Щонайменше на 40–50% прирости птиці визначаються енергетичною цінністю кормів. В індиків високий рівень енергетичного обміну, вони потребують великої кількості енергії для підтримки основних функцій організму. Обмінна енергія витрачається організмом птиці на підтримку основних параметрів життєдіяльності, а також на синтез, транспорт та трансформацію основних поживних речовин в кінцеву продукцію — м’ясо та яйця.
Недостатнє забезпечення енергетичного живлення у птиці призводить до погіршення її продуктивності. Тривалий дефіцит енергії в раціоні індиків призводить до тяжких ускладнень для організму і спричиняє навіть значно тяжчі наслідки, ніж нестача амінокислот, мінеральних речовин чи вітамінів у кормі. Тривала нестача енергії у кормі передусім призводитиме до порушення жирової тканини, слідом за нею порушуватиметься печінка, лімфатична система, м’язи. Унаслідок таких порушень відбуватиметься зростання активності кори надниркових залоз. Це, своєю чергою, призводитиме до підвищеного виділення глюкокортикоїдів, що сприяє розпаду білків і глюконеогенезу.
Як нестача, так і надлишок енергії негативно впливають на загальне функціонування організму птиці. Надлишок енергії негативно впливає на функціональну здатність щитоподібної залози. За такої гіпертиреонізації порушуються функції статевих органів і, як наслідок, знижується відтворювальна здатність птиці.
Добова потреба індиків у комбікормі напряму залежить від кросу птиці, а також напряму продуктивності. Важливо також під час складання раціону враховувати інші чинники, як-от пора року тощо. Індички споживають у середньому на одну голову за добу 260 г комбікорму, індики — 500 г. У середньому добова потреба індиків у воді становить 0,45 л на одну голову.
З 6-тижневого віку суттєво збільшуються потреби індиків у обмінній енергії у зв’язку з витратами її не лише на прирости, а й на підтримку життєдіяльності організму. Оскільки у цей період індики інтенсивно збільшують масу тіла. Тому індикам з 6-го до 17-го тижня необхідно підвищувати рівень обмінної енергії в кормі, надалі знижувати й потім вже дещо збільшувати з початком продуктивного циклу дорослих особин. Це важливо, оскільки узгоджується з динамікою абсолютного приросту індичок. Бо в перші п’ять тижнів життя індичат витрати енергії йдуть в основному на приріст маси, а потім вже на все інше.
Після 17 тижнів основні прирости птиці значно знижуються, тому вже витрати енергії здебільшого йдуть на підтримку її життєдіяльності. Проте, якщо це племінна птиця, то потреба в енергії підвищуватиметься в період племінного використання індиків.
НОРМУВАННЯ РАЦІОНІВ
Починаючи з 4-тижневого віку, індичатам для забезпечення необхідного енергетичного рівня комбікормів до їх складу вводять 1–5% стабілізованого кормового жиру. Від складу раціонів напряму залежить використання енергії корму. Так, якщо, наприклад, у раціоні індичок велика кількість клітковини, то рівень засвоєння організмом знижується. Більшою мірою цей показник підвищується за введення в раціон жирів рослинного і тваринного походження. Така особливість дає змогу виробникам значно підвищувати калорійність раціонів індичок, особливо на відгодівлі. Численними дослідженнями доведено високу ефективність застосування жирових добавок у кормосуміші для індичок. Додаткове введення жирів у раціони птиці покращує фізичні властивості кормосумішей, засвоєння жиророзчинних вітамінів, а також сприяє кращому травленню. Жири містять низку жирних кислот, які не синтезуються в організмі птиці в необхідній кількості, але для індиків є незамінними. Оптимальна кількість жирів у раціоні позитивно впливає на яйценосність індичок, також сприяє покращенню росту перового покриву птиці, забезпечує високу товарну якість тушок. Оптимальним для птиці є таке дозування жиру: для племінних індиків — 3,5–4,3%, індичат у віці до 7 тижнів — 2–4%, до 22-тижневого віку — 2–6%. Проте підвищення жиру до 7% гальмує ріст індичат, тому на цей момент варто звертати особливу увагу.
У птиці жир відкладається як під шкірою, так і в черевній порожнині. М’язова тканина не містить жирових відкладень, чим і пояснюються високі дієтичні властивості індичатини. В тушках індиків першого ґатунку жир становить 21% їстівної частини, в тушках індичок — близько 28%. Особливо яскраво виражений азотзберігальний ефект через поліпшення всмоктування амінокислот й інших азотистих компонентів корму. Організм індички дуже добре засвоює жир, і з віком така властивість зростає: утримання жиру в тілі індичат може становити від 66 до 84% в 2-тижневому віці й від 91 до 97% з 8-тижневого віку.
За застосування висококалорійних раціонів треба враховувати, що значне підвищення калорійності раціону знижує поїдання корму, що автоматично зменшує надходження інших поживних і біологічно активних речовин в організм птиці. Тому з підвищенням рівня енергії в раціоні слід збільшувати вміст у ньому сирого протеїну, мінеральних і біологічно активних речовин. На використання енергії корму впливає й амінокислотний його склад — низькі рівні метіоніну та лізину погіршують перетворення обмінної енергії в енергію приросту живої маси.
Ефективність висококалорійних раціонів за утримання в умовах низьких температур вища, ніж за звичайних, рекомендованих технологічними нормативами.
Додаткові оброблення кормів (гранулювання, екструдування, пресування), а також введення в комбікорми для птиці мультиензимних композицій підвищують перетравність поживних речовин і, відповідно, використання енергії компонентів комбікорму загалом.
Як порівняти з іншими видами продуктивної птиці, індики мають кращу здатність до засвоєння енергії корму. У багатьох процесах організм індиків, особливо високопродуктивних кросів, енергія масляної фракції зерна, наприклад кукурудзи, яку в раціон додають до 50%, використовується ефективніше, ніж енергія її вуглеводної частини. Крохмаль спочатку розпадається за проміжними реакціями на більш прості сполуки, з яких синтезуються молекули тригліцеридів, що спричиняє поглинання значної кількості енергії. Навпаки, жирні кислоти масляної фракції легко використовуються для прямого синтезу тригліцеридів, тому з початкового запасу енергії її втрачається менше. Рівень обмінної енергії в раціонах індиків має найбільший вплив на прирости маси, починаючи з 6-тижневого віку, коли найвищий ступінь абсолютного приросту птиці. З 18-тижневого віку, з початком статевого дозрівання, основні витрати енергії йдуть в основному на підтримку обмінних процесів в організмі індиків, рівень обмінної енергії в раціонах знижують до мінімального і підвищують у період відтворення.
Розробляючи конкретні раціони для птиці та програми годівлі, слід передусім враховувати наявність, доступність та технологічність кормів, що використовують, а також їхню вартість.