Садівництво — галузь, де інтенсивно застосовують хімічні засоби захисту. Проте для одержання екологічно безпечної плодової продукції стратегія захисту яблуневих садів повинна ґрунтуватися на посиленні екологічного підходу щодо розроблення та реалізації захисних заходів із максимальним застосуванням біологічних засобів.
Використання біологічних препаратів у системах захисту є надзвичайно необхідним, адже це дає можливість стабілізувати екологічну рівновагу в садовому агробіоценозі й оптимізувати обсяги застосування хімічних засобів для збереження корисних видів і мінімального негативного впливу на зовнішнє середовище.
Біологічні препарати мають ряд переваг над пестицидами, а саме: вибірковість дії та безпечність для ентомофагів й комах-запилювачів, малу ймовірність виникнення стійкості у комах до мікроорганізмів, безпечність для людини та теплокровних тварин, відсутність впливу на смакові якості продукції, малий строк очікування, можливість застосування у різні фази вегетації рослин, відсутність загрози нагромадження токсичних речовин у продукції та навколишньому середовищі. Біологічні препарати, як порівняти з хімічними, мають нижчу ефективність, але вони є екологічно безпечнішими, тому їх застосування має значні перспективи у галузі садівництва.
ПЕРЕД ОБРОБЛЕННЯМ
Плодовим насадженням яблуні значних збитків завдає близько 180 видів шкідників, які розташовуються та живляться на різних частинах дерева. При цьому численність окремих видів та ступінь пошкодження ними різних сортів є доволі різноманітним у різних природно-кліматичних зонах.
Для застосування в системах захисту яблуні біопрепаратів треба знати інформацію про наявність шкідників в яблуневому агроценозі. Саме показники рівня численності шкідників і їхніх природних ворогів повинні визначати вибір засобів захисту яблуні. Всі оброблення слід проводити за перевищення шкідниками їхніх економічних порогів шкідливості.
Боротьбу зі шкідниками саме біологічними засобами слід починати, коли середньодобові температури повітря становлять вище як +14 °С, адже за нижчої температури дія мікроорганізмів, що входять до складу біопрепаратів, буде невисокою. Тому під час перших оброблень яблуні («набухання бруньок» — «відокремлення бутонів») через погодні умови слід застосовувати хімічні пестициди. Вибираючи пестициди, слід враховувати механізм їхньої дії, екотоксикологічні властивості та застосовувати низькотоксичні пестициди з невисокими нормами використання.
ПЕРШІ ФАЗИ
Перше оброблення яблуні біопрепаратами проти шкідників проводять у фенофазу «рожевий бутон» біопрепаратами Актарофіт (комплекс авермектинів), к. е. у нормі 0,6 л/га або Актофіт (аверсектин С, 0,2 %), к. е. у нормі 2,0 л/га, які, проникаючи в організм шкідників кишковим або контактним шляхом, вражають їх нервову систему. Таке оброблення забезпечує знищення лускокрилих шкідників яблуневого саду, попелиць, молей і листовійок на 69,5–75,0%.
Наступне оброблення слід проводити після цвітіння яблуні у період «формування плодів» баковою сумішшю біоінсектициду Мітігейт (рослинний алкалоїд, 200 г/л), в. р. у нормі 0,4 л/га з одним із препаратів: Гаупсин (бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306, титр життєздатних клітин 1 . 104/мкг препарату), р. (6,0 л/га), Біоспектр БТ (бактерії роду Pseudomonas з титром не нижче 5,0 . 109 КУО/см3) р. (6,0 л/га) чи Гаубсин (бактерії Pseudomonas aureofaciens на основі двох штамів B-111 та В-306, титр життєздатних клітин від 5 . 109 КУО/мл), с. (10 л/га). Біопрепарат Мітігейт є селективним акарицидним способом, який крім контактної дії може глибоко проникати в яйцекладки кліщів, а препарати на основі бактерій Pseudomonas aureofaciens (Гаупсин, Біоспектр, Гаубсин) містять два штами бактерій і крім боротьби з лускокрилими та сисними шкідниками, захищають яблуневі насадження від грибних хвороб. Проведення такого оброблення дасть змогу знизити численність гусениць яблуневої плодожерки, попелиць, молей, листовійок на 68,4–70,5%, а кліщів на 70,8–73,5%.
РІСТ ПЛОДІВ
Подальше оброблення проводять у період росту плодів, коли плід має розмір ліщини, сумішшю біоінсектицидів Натургард (екстракт матрину), в. р. у нормі 1,0 л/га та Лепідоцид (Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1,5 . 109 спор/мл), в. р. (4,0 л/га) або Бітоксибацилін (життєздатні клітини бактерії Bacillus thuringiensis, 1,0 x 109 КУО/см3), р. (7,0 л/га). Препарати Лепідоцид та Бітоксибацилін містять токсини, що приводять до паралічу кишково-шлункового тракту шкідників, тому таке обприскування дасть змогу зменшити численність метелика І покоління яблуневої плодожерки на 68–70%, листовійок та молей — на 70–73%. Завдяки обприскуванню Натургардом, який паралізує нервову систему комах, зменшиться численність зеленої та сірої яблуневих попелиць на 85–88%.
Далі яблуневі насадження обприскують у фенофазу «ріст плодів» (плід розміром як волоський горіх) біоінсектицидом Колорадоцид (бактерії Bacillus thuringiensis, титр життєздатних клітин не менше 7 млрд КУО/г), п. у нормі 3 кг/га у суміші з одним із таких препаратів: Гаупсин, р. (6,0 л/га), Біоспектр БТ, р. (6,0 л/га), Гаубсин, с. (10 л/га). Біопрепарат Колорадоцид, потрапляючи в організм комахи, спричиняяє порушення функцій кишківника, в результаті чого погіршується живлення шкідника, а також порушуються строки розвитку шкідників, знижується плодовитість самок і життєздатність наступних поколінь, а бактерії, що містяться у препаратах Гаупсин, Біоспектр та Гаубсин пригнічують розвиток лускокрилих та сисних шкідників. Проведення такого оброблення дає змогу зменшити численність метелика ІІ покоління яблуневої плодожерки, листовійок, молей на 68,0–71,5%, а попелиць та кліщів на 73,5–77,0%.
Наступне оброблення слід проводити не раніше, ніж через 12 діб після попереднього, в разі відловлювання феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, біоінсектицидами Лепідоцид, в. р. (4,0 л/га) або Бітоксибацилін, р. (7,0 л/га), які застосовують для зменшення шкідливості листовійок та яблуневої плодожерки. Технічна ефективність біоінсектицидів проти яблуневої плодожерки та листовійок становить у межах 67–73%.
Далі слід контролювати ситуацію зі шкідниками та за потреби здійснювати оброблення кожні 12–14 діб одним із таких препаратів: Гаупсин, р. (6,0 л/га), Біоспектр БТ, р. (6,0 л/га), Гаубсин, с. (10 л/га), Лепідоцид, в.р. (4,0 л/га), Бітоксибацилін, р. (7,0 л/га), що знизить численність яблуневої плодожерки та листовійок на 65,1–70,5%. При цьому слід чергувати біопрепарати.
ОСТАННІЙ ЕТАП
Останнє оброблення проводять у фенофазу «дозрівання плодів» біопрепаратом Гаупсин, р. для зменшення поширення яблуневої плодожерки. Технічна ефективність такого оброблення проти яблуневої плодожерки становить на рівні 65–67%.
За планування захисних заходів слід враховувати, що кожен препарат біологічного походження має різну максимальну кратність застосування. Так, біопрепарати Лепідоцид, в. р. та Бітоксибацилін, р. можна застосовувати 2 рази впродовж вегетації, Актофіт, к. е. — 3 рази, Актарофіт, к. е., Гаупсин, р., Біоспектр БТ, р., Гаубсин, с, Колорадоцид, п., Мітігейт, в. р., Натургард, в. р. — 4 рази.
Обприскування проводять в суху, ясну, безвітряну погоду за низької ймовірності опадів протягом наступних 8–10 год. Не рекомендовано проводити оброблення під час випадання роси, а також у спекотну, сонячну погоду, оскільки це знижує ефективність препарату. Оптимальним температурним режимом внесення біологічного препарату є 22–28 °С вранці або ввечері. Під час обприскування дотримуються також вимог щодо виготовлення робочої суспензії біопрепаратів. Робочий розчин слід використати відразу після приготування або зберігати не більше 3–5 год у захищеному від світла місці. Із сухих і змочуваних порошків попередньо готують маточну культуру. Для приготування робочої суспензії сухі біопрепарати заливають невеликою кількістю холодної води, ретельно перемішують і доводять водою до розрахованого рівня.
Отже, на сьогодні на ринку засобів захисту рослин є потрібний комплекс біологічних препаратів, які дають можливість зменшувати поширення шкідників, отримувати екологічно чисту плодову продукцію й покращувати кількісні та якісні показники врожаю.
Садівництво по-українськи
