«Контінентал Фармерз Груп» репрезентує агроспільноті результати власних досліджень і започатковує платформу для агротехнологічної взаємодії.
Якби існував алгоритм для досягнення найвищої рентабельності на кожному гектарі ріллі, то навряд чи хтось із фермерів був би проти ним скористатися. Втім, наразі в аграрної спільноти — ні належної ціни на зерно, ні оптимізму на перспективу. Ще й погода вже котрий сезон красномовно натякає, хто на полі господар. За таких обставин нікому не здолати проблему сам на сам — час взаємодіяти.
Виклики для всіх однакові
Ця теза набуває особливої глибини, коли приходить усвідомлення, що вистояти перед кліматичними, екологічними й економічними викликами господар зможе тільки за умови, якщо на повну скористається агрономічним потенціалом своєї справи. І нехай за плечима в когось тільки п’ять урожаїв, а в когось двадцять п’ять — вагу має досвід кожного. А технологічну платформу для фахових дискусій і співпраці започатковує «Контінентал Фармерз Груп».
«Одне з наших пріоритетних завдань — стати більш відкритими та прозорішими для інших фермерів, адже розуміємо, що умови, проблеми, виклики в агросекторі у всіх однакові», — наголошує генеральний директор компанії Георг фон Нолкен, додаючи, що колег по галузі «Контінентал» уважає передусім партнерами, з якими пліч-о-пліч обробляє землю. Оскільки спільно дбати про неї й досягати очікуваного результату набагато ефективніше, вирішили поділитися своєю агрономічною експертизою із сусідами — сільгоспвиробниками з Буковини, Львівщини й Тернопілля. Надалі мають намір репрезентувати результати власних науково-дослідних випробувань аграрній спільноті з усієї України, а згодом — започаткувати низку спільних проєктів щодо взаємодії у справах агротехнологічних й агробізнесових.
Наука нівелює ризики
Звісно ж, коли йдеться про ефективне використання потенціалу рослини за допомогою агрономії, самих тільки теоретичних висновків замало. Кожна ланка технології вирощування — чи то йдеться про ґрунтообробіток, чи про систему захисту, чи про живлення — це вже питання собівартості агровиробництва. Якщо раптом передаш куті меду чи, навпаки, проґавиш момент, коли це було потрібно, ризикуєш опинитися в боргах. Власне, й без практичних випробувань у наш час господарювати вельми ризиково. «У нинішніх умовах, коли суттєво дорожчають технології вирощування і потенціал маржинальності культур дедалі важче реалізувати, ми вирішили нівелювати цей ризик через випробування нових продуктів. Наука дає чітке розуміння, куди рухатися далі, і як домогтися стабільного високомаржинального виробництва», — наголошує директор із виробництва «Контінентал Фармерз Груп» Віталій Ставнічук.
Науково-дослідні підрозділи компанії розташовані в різних ґрунтово-кліматичних зонах — у Тернопільській області поблизу Хоросткова й на Львівщині у Вирові Кам’янкаБузького району. Закладаючи дослідні поля в обидвох регіонах, науковці відділу агрономічної експертизи прагнуть отримати максимально точні результати для кожної з цих зон — аби сформовані на їх базі технологічні карти були ефективними. Та перш ніж застосувати на практиці якусь із досліджуваних технологій, результати досліджень має розглянути агротехнологічна рада. Ще одна контрольна перевірка — після польових випробувань. Порівнявши їх із підсумки з виробничими показниками, відберуть найперспективніші рішення для подальшого промислового застосування. І, схоже, вже цієї осені компанія матиме що репрезентувати аграріям.
Коли нема потреби в маркетингу
На 100 га поля під Хоростковом науковці відділу агрономічної експертизи «Контінентал» нинішньої весни заклали понад 180 дослідних ділянок (щоб мати точніші дані, всі — у двох повтореннях, по 20 сотих на кожне). Серед досліджуваних культур — соя, соняшник, кукурудза. Аналізували, як діятимуть на них стимулятори і регулятори росту, інокулянти, фунгіциди й гербіциди, гумати й ін.
«Випробовуємо все, що цікавить і турбує у полях наших агрономів, — зазначив керівник науково-дослідного центру компанії Олександр Деревянченко, пояснюючи, що понад 70% закладених дослідів — це замовлення виробничого департаменту компанії. — Наше демополе відрізняється тим, що тут нема популяризації якихось певних продуктів, тут представлена продукція всіх компаній, які нам були цікаві. Ми прагнемо зменшити затрати й збільшити врожайність».
Загалом усі випробування, що веде науково-дослідний підрозділ, можна умовно розділити на п’ять напрямів: рослинництво, агрохімія, насінництво, захист, а також мікробіологія. І кожен — це сила-силенна нюансів. Про деякі в курсі хіба дуже досвідчені практики. Як-от щодо кращої вологовіддачі й кращого достигання гібридів кукурудзи з високим ФАО, якщо їх сіяти із заходу на схід (знаючи це, багато хто з господарів у більш посушливій і більш зволоженій зонах застосовує різні напрямки сівби). Чи, приміром, про те, що продуктивність рослин напряму залежить від сівби за масою тисячі (зокрема, на сої). Або, скажімо, як знизити затрати, роблячи ставку на біоту ґрунту, і чому зрошення — не панацея…
На чому справді можна заощадити
Власне, перші цікаві результати досліджень, скажімо, по озимих культурах (ріпаку, ячменю та пшениці) в «Контінентал» уже напрацьовано. На полях кластера «Кам’янка-Бузька» у Львівській області, як розповів Олександр Деревянченко, було закладено досліди з фоліарного живлення. На карбонатних ґрунтах випробовували рідкі добрива в нормі внесення 10 та 6 кг/га. І результати виявилися вельми несподіваними. Хоча теоретично ортофосфорна кислота мала б досить непогано працювати по вегетації на цих ґрунтах, проте 20 і 27 квітня, 4 й 11 травня індекс наростання вегетативної маси був вищим на контролі, ніж на досліджуваних варіантах. Так само й коефіцієнт продуктивного кущення на контролі дав на 60% більше продуктивних пагонів. У результаті РКД по вегетації — мінус 6 ц.
Закладений на карбонатних ґрунтах дослід із мікроелементами (щодо застосування хелату міді) продемонстрував у динаміці вищий індекс вегетації й, відповідно, врожайність була більшою на 7 ц.
Варті уваги й результати випробування регуляторів росту на озимій пшениці. Цього року багато господарств відмовилися від внесення на озимій пшениці РРР через погодні умови: весняну посуху і коливання температури. Фахівці відділу агрономічної експертизи «Контінентал» ризикнули закласти кілька варіантів з унесенням цих препаратів: урожайність на контролі становила 63 ц/га, із застосуванням Цикогана — 69 ц/га, Стабілана — 67 ц/га. Застосовуючи Стабілан плюс Моксу, вдалося отримати +10 ц/га.
Випробовували дослідники з «Контінентал» і різні добрива, зокрема, азотно-фосфорно-калійне NPK 10:26:26 — у нормі 55 кг/га під час сівби й добриво з комплексом мікроелементів. І хоча не вдалося отримати додаткову прибавку, порівнюючи із застосовуваною виробничою технологією, та можливим невиправданим витратам запобігли, бо добриво з мікроелементами коштує суттєво дорожче.
Навіщо технологіям дискусії
Надалі на науково-дослідних полях «Контінентал Фармерз Груп» експериментальних ділянок побільшає. Зокрема, поблизу Хоросткова планують довести їх кількість до 300 — розгорнуть ще й вивчення препаратів на озимих культурах. Загалом ця робота дуже копітка й потребує неабиякої системності (навіть продукти з однаковою діючою речовиною залежно від виробника чи формуляції, за різних кліматичних змін можуть показувати абсолютно різні результати). Щоб у динаміці проаналізувати ефективність дії кожного препарату й добрива, випробування триватимуть і надалі.
Здобутими знаннями експерти готові ділитися з іншими аграріями, бо переконані, що тільки в дискусії й співпраці можна досягти результату. Тож у планах «Контінентал» — запуск одразу кількох проєктів співпраці з іншими агропідприємствами — для обговорення й вирішення актуальних технологічних питань — щодо обробітку ґрунту, сівби, системного добору насіння, ефективного використання ЗЗР тощо; з обміну досвідом щодо науково-дослідної діяльності; а також із запровадження у виробництво інноваційних рішень точного землеробства і не тільки.
«Це будуть періодичні зустрічі — цікаві не лише для нас, а й для інших учасників ринку, — каже Віталій Ставнічук. — Ми розуміємо, що й інші підприємства, й компанії-виробники, й наукові установи ведуть такі дослідження. То чому б не об’єднати зусилля? Чому ми впевнені, що в нас усе вийде? Бо маємо висококваліфікованих спеціалістів, які володіють чіткою методологією і готові в цьому допомагати партнерам».
І минулий рік, і поточний хоча й не критичні (щодо пізніх культур), однак дані офіційного бенчмаркінгу не налаштовують на оптимізм. Не йдеться ні про системне зростання, ні про формування Україною ціни. Та й витрати на агротехнологію постійно зростають, хоча за таких обставин їх слід зменшувати. Тому багатьом у пригоді стануть напрацьовані науковцями «Контінентал Фармерз Груп» дослідження. Перефразовуючи слова одного з практиків, заробляти слід на досконалій агротехнології, а не перестрибуючи з однієї культури на іншу…
Олена Синюта
журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
