Які перспективи у сільського господарства й світової торгівлі у контексті стратегії Green Deal
Добрими намірами…
або Які перспективи у сільського господарства й світової
торгівлі продовольством у контексті стратегії Green Deal
Останнім часом дедалі більше людей у світі переймаються кліматичними змінами. Втім, одна справа, якщо йдеться про веганство молоді, й зовсім інша – коли за порятунок планети беруться чиновники та політики. В будь-якому разі, наслідки не забаряться. От тільки їхня значущість для агробізнесу суттєво різниться. Якщо зміна харчових уподобань споживачів впливає лише на маркетингові стратегії постачальників та перерозподіл товаропотоків, то жорсткі зміни й обмеження, які вже з цього року мусять враховувати товаровиробники, ведуть до суттєвих змін на глобальному продовольчому ринку.
Зеленим курсом… до регресу?
Ідеться про ухвалену Європейським Союзом стратегію Green Deal (зелений курс), у якій окремий розділ — Farm to Fork and Biodiversity — присвячено виробництву й постачанню продуктів харчування. Згадана Стратегія охоплює дуже багато аспектів виробничої та життєвої діяльності, але для нас визначальним є ті рамки, в яких має розвиватися сільське господарство ЄС найближчими роками. Повномасштабне втілення Стратегії розраховане на 10 років, але перші наслідки від її впровадження не забаряться. Відповідно до положень Green Deal, на європейські фермерські господарства накладаються конкретні обмеження — треба зменшити використання сільгоспземель (на 10%), міндобрив (на 20%), протимікробних засобів для тваринництва та засобів захисту рослин (на 50%). Зрозуміло, що наслідком таких кроків стане різке зменшення у країнах об’єднаної Європи як сільгоспвиробництва, так і виробництва продовольства загалом.
Оскільки Європейський Союз є одним зі світових лідерів із виробництва й експорту аграрної продукції, потенційне зменшення його обсягів матиме не надто оптимістичні наслідки, зокрема, призведе до стрімкого подорожчання харчів. Наразі є небезпідставні побоювання, що таке піклування про довкілля (й опосередковано — про здоров’я людей) може обернутися значно суттєвішими проблемами. Негатив, якого зазнає аграрна галузь, може перевершити весь очікуваний майбутній позитив запровадження інновацій. Тож замість розвитку агровиробництва в Європі на часі регрес, здатний спричинити жорсткий дефіцит продовольства у світі.
Три можливі сценарії для світу
Щоб оцінити вплив нової європейської політики на світову торгівлю та рівень продовольчої безпеки, експерти американського центру економічних досліджень ERS USDA провели ґрунтовний аналіз та опублікували його результати в своїй доповіді Economic and Food Security Impacts of Agricultural Input Reduction Under the European Union Green Deal’s Farm to Fork and Biodiversity Strategies. У роботі застосовували складні математичні моделі, вхідними параметрами для яких застосовували лише наведені вище обмеження про скорочення використання пестицидів, добрив, антимікробних засобів та земельних ресурсів. Однак не враховували потенційний позитивний ефект від покращення екологічної складової та здоров’я людини, оскільки їх внесок є невизначеним та важко передбачуваним.
Той факт, що торгова політика ЄС та інші міжнародні зусилля наразі спрямовані на підтримку нового європейського бачення підходів до ведення сільського господарства (а отже, передбачає розширення дії Green Deal поза межами Євросоюзу), дало підстави розглянути декілька сценаріїв. Перший сценарій розглядав ситуацію, коли ЄС самостійно реалізовує свою нову політику і не нав’язує жодних обмежень своїм торговим партнерам. Другий — коли до обмежень долучаються країни, що тісно пов’язані з ЄС торговими взаємовідносинами і залежать від продовольчого та аграрного експорту до Європи. Серед таких країн, зокрема, Україна й Туреччина. Також у цьому сценарії є припущення, що ЄС обмежує свій імпорт на 50% з тих регіонів, які не долучились до програми Green Deal. І нарешті третій сценарій — коли нову зелену політику приймає весь світ.
Щоб вивчити економічні наслідки Зеленого Курсу, аналітики ERS USDA провели низку моделювань, використовуючи три згадані сценарії прийняття європейських ініціатив світом. У результаті було встановлено, що навіть за умов, коли нової політики дотримуватимуться лише європейські фермери, її наслідки стануть відчутними далеко за межа ми ЄС (зокрема, світові ціни на продукти харчування можуть зрости мінімум на 9%). Якщо цей тренд стане світовим надбанням, то здорожчення продовольства становитиме 89%. Природно, що зростання вартості продовольства негативно впливатиме на споживчий бюджет та, на думку американських аналітиків, стане причиною зменшення соціального добробуту в усьому світі на величину від 96 млрд до 1,1 трлн доларів, залежно від сценарію.
Європейський оазис. Для багатих…
То що чекає найближчими роками європейських фермерів та на що варто розраховувати пересічному європейцю? Якщо у своєму прагненні покращити екологію Європа буде толерантною до своїх партнерів і візьме весь тягар від нововведень на себе, тобто якщо працюватиме перший сценарій, то сільськогосподарське виробництво в регіоні скоротиться на 12%, а європейський експорт — на 20%. Відповідно до розрахунків американських аналітиків, одночасно варто очікувати на зростання європейського імпорту на 2% та зниження сукупного доходу фермерських господарств в середньому на 16,4%. Для європейського споживача все теж виглядатиме не райдужно, оскільки ціни на продовольство зростуть в середньому на 17%, це призведе до збільшення річних витрат на їжу однією особою на 153,2 дол. Варто також врахувати, що наслідком такої політики стане скорочення ВВП країн Європейського Союзу на 71 млрд доларів.
Фактично, за умов розвитку першого сценарію на Європу очікує найбільше скорочення обсягів виробництва на рік. Відповідно до звіту ERS USDA, річне падіння виробництва олійних культур в ЄС становитиме 61%, пшениці 49%, а решти зерна 44%. Все це стане наслідком не лише внутрішніх обмежень, а і жорсткої конкуренції у світі на тлі зростання європейських цін. Природно вважати, що Єврокомісію не задовольнить подібний розвиток подій, а отже, вона вимагатиме від своїх партнерів долучення до Зеленого Курсу, і вимагатиме запровадження нових обмежень та санкцій для решти постачальників.
Тому найбільш вірогідним є реалізація другого сценарію, про основні припущення якого йшлося вище. За умов його розвитку аграрне виробництво в ЄС скоротиться на 11%, експорт — на 10%, а імпорт зросте також на 10%. Водночас сукупний дохід європейського фермерського господарства вже не скоротиться, на відміну від першого сценарію, а зросте на 7,5%. Звісно, за все платитимуть партнери та споживач. Так, ціни на продовольство в Європі в цьому разі зростуть на 60%, що змусить європейця збільшити свої річні витрати на харчі на 650,5 дол. Аналітики уряду США очікують скорочення ВВП Євросоюзу на 186 млрд доларів, що безумовно позначиться не лише на добробуті населення, а й на інших не пов’язаних із сільським господарством галузях економіки. Варто очікувати на зменшення виробництва пшениці країнами ЄС на 24,7%, олійних культур на 37,8%, інших зернових на 20,6%, цукру на 16%, молока на 12%, а свинини на 13,3%. З огляду на те, що глобальне світове впровадження Green Deal є доволі малоймовірним, зважаючи на ймовірну позицію таких країн, як Сполучені Штати та Китай, то, швидше за все, Європа наполягатиме саме на реалізації сценарію №2 шляхом тотального тиску на своїх найближчих партнерів, до яких належить і Україна.
Попри те, що прийняття світом політики Зеленого Курсу в повному обсязі є малоймовірним, я вважаю доцільним донести до спільноти потенційні результати його реалізації. Для Європейського Союзу такий розвиток подій є найменш болючим та найбільш бажаним, оскільки тоді скорочення аграрного виробництва безпосередньо країнами ЄС становитиме лише 7%, натомість експорт зросте на 2%, а імпорт скоротиться на 5%. Валовий дохід європейських фермерських господарств за умов впровадження третього сценарію збільшиться на 15%. Відповідно до розрахунків американських урядових аналітиків, зменшення ВВП в країнах ЄС буде суттєво меншим — лише на 133 млрд доларів. Очікуване цінове зростання для європейських споживачів також буде відчутним — за прогнозами воно становитиме 53%, а річні витрати на харчі для одного європейця зростуть на 602 дол.
Українське «завтра» в розрахунках
Доволі цікавим є прогноз майбутнього розвитку ситуації для України як одного з найближчих та найтісніших торгових партнерів Європейського Союзу. Експерти ERS USDA розглядають її як країну, що залежна від постачання своєї аграрної продукції до Європи, а також одну зі сторін угоди про широку зону вільної торгівлі з ЄС. Тож за умов першого сценарію прогнозують незначне скорочення аграрного виробництва в Україні на тлі значного цінового зростання. Оскільки саме активна торгівля з Європою призведе, з одного боку, до збільшення її обсягів, а з іншого, до здорожчення українського продовольства, то сукупний дохід українського фермерського господарства в разі реалізації сценарію №1 зросте за прогнозами на 8,8%.
Для прикладу, збільшення виробництва української пшениці очікують на 10,2%, а фуражу на 7,6%, тоді як ціна зросте, відповідно, на 32% та 42%. Річна вартість харчів для українського споживача зросте на 110 дол., що не є критичною величиною.
У разі реалізації другого сценарію прогноз для України не такий оптимістичний — її економічний тягар буде навіть суттєвіший, ніж для європейців. За цих умов українське аграрне виробництво має скоротитися на 33%. І якщо для пшениці прогнозується збільшення врожаю на 6,2%, то вже для фуражного зерна він може знизитися на 29,4%, а олійних культур — на 56,5%. Утім, зростання вартості зерна та олійних від 300% до 400% не зможе не позначитися на тваринництві. Тож прогнозується скорочення виробництва молока на 23,7%, а свинини — на 83,5% на тлі їх цінового росту, відповідно, на 453% та 190%. За таких умов збільшення витрат на їжу однією особою протягом року в Україні зросте на 934,1 дол. (і більшість населення опиниться за межею бідності). Не впевнена, що за таких умов ситуацію зможе врятувати приріст сукупного доходу фермерського господарства на 14%, оскільки уряд буде змушений запроваджувати внутрішні торгові бар’єри та інші непопулярні для бізнесу кроки.
За умов, якщо Зелений Курс буде адаптовано всіма країнами, збільшення річної вартості їжі для пересічного українця становитиме 760,5 дол. на тлі тотального падіння загального виробництва. Скорочення майбутнього врожаю пшениці в Україні прогнозується на рівні 16%, фуражного зерна на 25,1%, олійних культур на 49,3%, а виробництва рослинних олій на 52%. Також за цих умов на нас очікує зменшення на 24,3% виробництва молока та на 80,5% свинини.
Усі ці процеси супроводжуватимуться падінням виробництва в хімічній та харчовій промисловості, а також машинобудуванні. Водночас рівень сукупного доходу фермерських господарств в країні зросте лише на 6,1%.
***
Схоже, глобальний перехід на Зелений курс є малоймовірним, зважаючи на позицію Китаю та Сполучених Штатів, а також несприйняття Green Deal урядами країн Південної Америки, зокрема Бразилії та Аргентини. Ухвалення стратегії ЄС загрожує цим країнам галопуючою інфляцією, а отже, черговою хвилею страйків. Натомість у світі різко побільшає тих, хто відчуватиме нестачу їжі. У найбідніших та найуразливіших країнах кількість людей, що голодують, зросте на 22–185 млн (залежно від сценарію), що також є суттєвим аргументом для аналізу перспектив реалізації Зеленого Курсу. Нагадаю, запровадження означеної стратегії розраховано на 10 років, і ми стоїмо на її початковому етапі. Тож, як мовиться, далі буде.
Марія Колесник, аналітик аграрних ринків
газета AgroTimes, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».