Написати цей матеріал мене надихнув дзвінок із піар-агентства О₂PR. Звичайна річ для журналіста: спочатку запрошують відвідати якийсь захід, а потім телефонують, щоб уточнити: коли ж вийде стаття? За такою схемою працюють більшість компаній, керівництво яких не хоче напряму спілкуватися з пресою, а делегує цю роботу піар-агентствам. Зрозуміти можна: якщо між бізнесом і журналістами поставлено умотивованого посередника, то бізнес почувається спокійніше.
Темою засідання круглого столу, на який запросили пресу, був ринок сільгоспземель в Україні, а точніше — бути йому чи ні. Чесно кажучи, ця тема в нашій аграрній політиці нагадує шевченків «човен в синім морі», який «то виринає, то потопає». Виринає він, як правило, у передвиборні періоди, а в такі часи, як оце нині, він зазвичай лежить на дні. То чого б це раптом його виринуло?
Можливо, уряд і парламент завершили розробку нормативних документів для повноцінного функціонування ринку землі й хочуть про це розповісти? Чи запрацювала кадастрова система? Чи, може, сформувалася найзручніша економічна ситуація для початку земельних торгів, коли покупці мають достатньо вільних коштів для інвестування, а продавці спроможні обстоювати гідну ціну за свої гектари? Або ж, можливо, уряд вирішив обговорити із суспільством своє стратегічне бачення розвитку аграрної галузі, чіткі послідовні кроки реформи, які в підсумку приєднають нас до кола європейських фермерських держав?
Ні, про це на засідання круглого столу не йшлося. Натомість представники Мінагропроду, що взяли в ньому участь (заступник міністра МінАПіП Володимир Лапа та заступник голови аграрного комітету ВР Вадим Івченко), наполегливо обстоювали якнайшвидше відкриття ринку землі. Ба більше, за словами парламентаря, Верховній Раді потрібен батіг, який би підганяв її до зняття мораторію.
Серед інших експертів, що взяли участь в обговоренні, думки розділилися. Наприклад, аграрні підприємці радили не поспішати з відкриттям земельного ринку, аргументуючи це тим, що господарства надто втратили кошти, щоб думати про купівлю землі. До того ж в Україні не працюють головні інституційні механізми, які мали б забезпечувати функціонування цього ринку. Наприклад, та сама судова система, на яку суб’єкти ринку мають покладатися в захисті своїх прав. Адже немає сумніву в тому, що з початком купівлі-продажу земельних ділянок виникне безліч суперечок (аж до рейдерських захоплень), у розв’язанні яких велика надія покладатиметься на справедливий суд. А тут ми маємо серйозну проблему.
Цікаво, що керівники юридичних фірм, яких на засіданні круглого столу було доволі багато, були одностайно за зняття мораторію. З їх аргументації було зрозуміло, що вони не надто «заморочуються» такими питаннями, як наслідки земельного переділу для соціального середовища на селі та для перспектив розвитку вітчизняного сільського господарства.
І, нарешті, останнє. А може, із цього потрібно було починати. Раптова організація таких ось земельних обговорень (засідання круглого столу було не єдиним у ці дні) дивним чином збіглася в часі з періодом торгів нашим урядом навколо реструктуризації зовнішнього боргу. Над Україною нависла загроза державного дефолту. Очевидно, у через це наша влада вирішила «промацати» можливість аргентинського сценарію виходу із ситуації, коли з іноземними кредиторами розплачувалися землею. Така от у нас земельна політика.
Ну от, тепер моє сумління перед дівчатами з піар-агентства чисте, за каву з круасанами я «відстрілявся».
Павло Коротич
газета “АгроМаркет”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
