Агромаркет
Головне:
Агромаркет

До еталона ще далеко

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Ухвалення нового стандарту на пшеницю в Україні внесло свою частку невизначеності на старті нового сезону.

22 травня на офіційному сайті ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» було опубліковано наказ №125 від 14 травня 2019 року щодо набуття чинності новим ДСТУ 3768: 2019 «Пшениця. Технічні умови» в серпні. Того ж дня Європейська Бізнес Асоціація звернулася у профільні міністерства й наукову установу з проханням перенести Час «Ч» на червень (до початку жнив) — аби врожай вже приймали й класифікували за новим стандартом і щоб у процесі не виникало ускладнень під час приймання, зберігання, відвантаження й обліку зерна. Врешті посадовці прислухалися, й стандарт набув чинності на початку нового сезону —10 червня 2019 року.  

Які зміни на часі?  

Новий стандарт має оптимізувати і вдосконалити нормативну базу в сферах виробництва, заготівлі, зберігання, переробки, торгівлі і визначення якості зерна пшениці м’якої і твердої на продовольчі та непродовольчі потреби відповідно до структури її вирощування в Україні. Заступник міністра агрополітики й продовольства Олена Ковальова назвала його «результатом спільної роботи, знаходження компромісу й урахування інтересів усіх учасників ринку». Стандарт, зокрема, розроблено Технічним комітетом 170 «Зернові та продукти їх переробки» з ініціативи та за участю представників усіх суб’єктів ринку зерна — Української зернової асоціації, Української аграрної конфедерації, Аграрного союзу України, компанії «Нібулон», асоціації «Борошномели України», Всеукраїнської асоціації пекарів, об’єднання «Укрхлібпром», Європейської Бізнес асоціації; Американської торгової палати в Україні. 

6 червня USDA опублікувало ключові зміни в стандарті на пшеницю в Україні, зазначивши, що найсуттєвіші зміни стосуються м’якої пшениці, яку буде розділено на 4 категорії, тоді як раніше було затверджено 6. Окрім цього, згідно з новим стандартом, переглядаються показники хлібопекарської якості (такі як натура, вміст домішок, фузаріозних зерен, пошкодження зерна клопом-черепашкою, сила борошна, числопадіння) і змінюється методологія її визначення (зокрема щодо сажкових зерен), крім того, передбачена гармонізація з міжнародними стандартами ISO та європейськими EN. 

На думку фахівців зернового ринку, новації дадуть змогу ефективніше використовувати зберігальні потужності, оскільки не потрібно буде розподіляти зерно непродовольчої пшениці на 4, 5 і 6-й класи у різні «банки». 

Виклики визначено 

Новий стандарт однозначно досконаліший за попередній. Утім, як кажуть гравці ринку, є й суттєві «але». Тож і виклики щодо його подальшого вдосконалення вже практично визначено — щодо тих важливих питань, за якими так і не змогли домовитися представники різних індустрій. «Перше: показник білку в третьому класі. Він залишився незмінним, як і в попередній версії стандарту. Бізнес-спільнота пропонувала переглянути його до 11,5%, оскільки це вимога для експортних поставок, — цитує «АПК-Інформ» Ірину Душнік, виконавчого директора Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації. — Друге: з боку бізнесу була пропозиція закріпити в стандарті заборону наявності в пшениці обробленого/профарбованого зерна через можливе перевищення вмісту пестицидів в разі потрапляння посівного матеріалу. Третє стосується необхідності отримати більш детальну методику визначення спор сажки мікологією». 

Як каже Олена Нероба, керівник аналітичного відділу Marcopolo Commodities SA, окремим блоком стоїть також питання щодо інвентаризації перехідних залишків як у приватних компаній і виробників, так і в Держрезерві. Міністерство в рекомендаційній формі згадало в одному з релізів, що інвентаризацію слід зробити до початку сезону, після чого зерно старого врожаю можна підмішувати в нові партії — за дотримання однорідності якості. Щоправда, партії Держрезерву «чіпати» зась. Чому? Можливо, аби не виявити недостачу? — висловлює припущення експерт. І зауважує, що на експортерів зміни поки що ніяк не вплинуть… 

Хотіли як краще… 

Стандарти створюють, аби уніфікувати продукт і швидко й без проблем замінити його, не погіршуючи якість. Цією ідеєю, як зауважує Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, керувалися й під час розробки нового стандарту на пшеницю. 

— Наша логіка була дуже простою, — пояснює очільник УЗА, — Україна щороку виробляє дедалі більше пшениці. На наших традиційних ранках (ЄС і Північна Африка) нашу пшеницю знають, іноземні борошномели змогли адаптуватися до неї, попри українські стандарти (скажімо, попри наявність 5 класів продовольчої пшениці, або те, що в «зернову примісь» входили й зерна інших культур, і щуплі, й биті тощо, хоча за міжнародними стандартами це окрема категорія). Оскільки нарощення експорту відбувається на нових перспективних для нас ринках азійського вектора (Індонезія, Филіппіни, Індія), ми орієнтувалися на поширені там стандарти конкурентів — США й Австралії. Проте в результаті багатьох дискусій з учасниками робочої групи при Мінагрополітики так і не отримали очікуваного ефекту. 

Найбільшим сюрпризом, як каже Микола Горбачов, стало збереження старого способу визначення клейковини (а різниця, залежно від способу визначення, становить 2–4%!!!). Тобто в контракті на продаж пшениці з України неможливо буде вказати, наприклад, «пшениця українська №3» (як і раніше, доведеться адаптувати якісні показники в контрактах до міжнародних норм)… 

На переконання президента УЗА, повернення до перегляду нового стандарту відбудеться вже протягом наступних 2–3 років — аби зробити його більш зручним для торгівлі на світових ринках, що дасть змогу отримати додатковий прибуток аграрію і дозволить Україні стати еталоном якості пшениці в усьому світі. 

Анна Танська, «АПК-Інформ»  

газета “АгроМаркет”, червень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
8
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: