Тваринництво

Дайте птиці рости

Дайте птиці рости

Нестача амінокислот та погана перетравність протеїну суттєво знижують швидкість росту та загальний розвиток індиків.

Дайте птиці ростиНормування протеїну має важливе практичне значення, оскільки такі високобілкові продукти, як яйця, м’ясо, пір’я, можуть утворюватися лише за достатньої кількості протеїну в раціоні. Вважається, що продуктивність птиці орієнтовно на 20–30% визначається рівнем протеїнового живлення. Дефіцит протеїну в раціоні негативно позначається на збереженості поголів’я птиці та її продуктивності. Надлишок протеїну також небажаний, оскільки у цьому разі підвищується обмін речовин у птиці та збільшуються його витрати на енергетичні цілі, що призводить до підвищення вартості кормів і зниження ефективності виробництва продукції.
Забезпечення індиків протеїном залежить від рівня засвоєння азоту кормів, зумовленого амінокислотним складом останніх, збалансованістю раціону, температурою повітря та іншими факторами. Оскільки повноцінність білка залежить від його амінокислотного складу, треба нормувати не тільки загальну кількість сирого протеїну в кормовій суміші, а й незамінні амінокислоти. Особливо важливо, щоб у раціоні була оптимальна кількість лімітуючих амінокислот, які визначають використання інших амінокислот. Потреба в амінокислотах залежить від рівня протеїну в раціоні. Так, із підвищенням вмісту сирого протеїну відповідно зростає потреба в амінокислотах, а у разі його зниження – зменшується.

Амінокислотний склад раціону

Балансувати амінокислотний склад раціону можна шляхом збільшення кількості основного білкового корму в раціоні до необхідного рівня; добором та комбінуванням кормів у раціонах з урахуванням їхнього амінокислотного складу; додаванням до суміші амінокислот, що отримані шляхом хімічного та мікробіологічного синтезу.
Раціони для індичат треба не тільки ретельно балансувати за рівнем обмінної енергії та сирого протеїну, а й стежити за їх оптимальним відношенням, яке прийнято називати енергопротеїновим (ЕПВ). ЕПВ показує, скільки кілоджоулів обмінної енергії припадає на 1% сирого протеїну в 1 кг комбікорму. За оптимального співвідношення ЕПВ у раціоні птиця використовує протеїн найефективніше. За низького ЕПВ надлишок протеїну витрачатиметься на енергетичні цілі. За низького рівня протеїну, але достатньої кількості енергії результати можуть бути цілком задовільні. Отже, у разі порушення ЕПВ ефективність використання птицею поживних речовин корму знижується. ЕПВ змінюють залежно від виду, віку, напряму продуктивності, фізіологічного стану та умов утримання.
Вимоги щодо вмісту протеїну у раціоні, по суті, є вимогами щодо амінокислот, які містяться в протеїні раціону. Із амінокислот формуються захисні і структурні тканини, вони виконують функції обміну речовин, є попередниками багатьох непротеїнових складових тіла. У протеїні тіла міститься 22 амінокислоти (табл. 1), всі вони фізіологічно важливі і поділяються на незамінні, які не можуть бути синтезовані птицею, та замінні, які синтезуються з інших амінокислот. Таким чином, визначення вимог до раціону як по протеїну, так і по незамінних амінокислотах – вірний шлях забезпечити всі фізіологічно необхідні амінокислоти.

Таблиця 1. Класифікація амінокислот

Не синтезуються
птицею
(незамінні)
Синтезуються з інших амінокислот Синтезуються з інших джерел
Аргінін
Лізин
Гістидин
Лейцин
Ізолейцин
Валін
Метіонін
Триптофан
Фенілаланін
Тирозин
Цистин
Гідроксилізин
Аланін
Аспартова кислота
Глютамінова кислота
Гідроксипролін
Аспарагін
Гліцин
Серин
Пролін

Особливе значення цим амінокислотам надається тому, що вони відіграють основну роль в життєдіяльності організму, і, як правило, в раціонах і комбікормах для птиці відчувається їх нестача.

Функції амінокислот

Лізин безпосередньо бере участь у синтезі білків і ряду утворень, які необхідні для нормального енергетичного обміну, транспортування речовин через мембрани клітин, сприяє засвоєнню кальцію і фосфору, впливає на синтез гемоглобіну і синтез вітаміну А з каротину.
Дефіцит лізину в раціонах пригнічує ріст птиці, різко знижує продуктивність, зумовлює ахроматоз пера. Дефіцит лізину в практичних раціонах становить 15–20%. Багаті на лізин корми тваринного походження, зернобобові, крім люпину, зелені корми, а також овес і ячмінь. Надлишок лізину також не бажаний, оскільки може чинити токсичну дію, яка проявляється в депресії росту молодняку і зниженні продуктивності дорослої птиці.
Метіонін – сірковмісна амінокислота, що є не тільки структурною одиницею білка, а й донором метильних груп, які беруть участь у реакціях метилування і створення вітамінів і гормонів. Разом з вітаміном А і селеном метіонін є профілактичним засобом проти м’язової дистрофії, тісно пов’язаний з холіном і вітаміном В12. Дефіцит метіоніну викликає порушення жирового і білкового обміну, в результаті чого виникає переродження печінки і знижується використання азоту корму. Метіонін на 50% може замінятися цистином, а цистин – повністю метіоніном. Тому потребу птиці в цих амінокислотах виражають сумарно (метіонін + цистин).
Багаті на метіонін корми тваринного походження і кукурудза. У зернобобових, крім сої, і зелених кормах вміст метіоніну обмежений. У комбікормах і кормових сумішах з невисоким вмістом білкових кормів тваринного походження дефіцит метіоніну становить 10–15%.
Триптофан прямо пов’язаний з оновленням білків плазми крові і здійсненням відтворних функцій, бере участь в утворенні жовчних кислот. Триптофан є провітаміном вітаміну В5 (нікотинової кислоти), що відіграє провідну роль в обміні вуглеводів, жирів і білків і процесах кровотворення.
Вміст триптофану достатньо високий в кормах тваринного походження  і зерні зернобобових культур. Дефіцит триптофану може виникнути при використанні в складі корму для птиці великої кількості кукурудзи (60–65%), бо в ній дуже мало нікотинової кислоти, до того ж вона у недоступній для птиці формі. Тому добавка триптофану в комбікормах для індиків вважається обов’язковою.
Хоча кожна із амінокислот може незалежно використовуватись в обміні речовин, існують зв’язки між конкретними амінокислотами. Для обміну речовин одна амінокислота може бути конвертована в іншу, але можливий і обмінний антагонізм.

Антагонізм амінокислот

Незамінні амінокислоти пов’язані одна з одною та необхідні для підтримки життя і продуктивності на певному рівні. Дисбаланс, антагонізм і токсичність амінокислот слід враховувати при балансуванні раціону. Якщо одна незамінна амінокислота є першою, якої не вистачає, підвищення концентрації іншої викликає чи загострює дефіцит.
Антагонізм може спостерігатися між амінокислотами, у яких бокові ланцюги є подібними за структурними і хімічними характеристиками; надмірна концентрація однієї амінокислоти негативно впливає на метаболізм іншої. Антагонізм існує для лейцину – ізолейцину – валіну, аргініну – лізину і треоніну – триптофану.
Відповідно до рекомендацій фірм-постачальників, для племінних індичат і дорослих індичок важких кросів потреба за нормативами визначається за 6–7 лімітуючими амінокислотами. Визначається нормативами також потреба в кальції, фосфорі, натрії (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Норми вмісту поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для індиків важкого кросу (% від повітряно-сухої речовини)

Поживні речовини і обмінна енергія Індички-несучки віком, тижнів Індики-плідники Молодняк віком, тижнів
0–4 5–8 9–12 13–17 18–30
Обмінна енергія в
100 г: ккал
280 280 290 300 300 310 270
кДж 1172 1172 1214 1256 1256 1298 1130
Сирий протеїн 16,9 16 29,5 28 24 18 14
Сира клітковина 6 6 4 5 5 6 7
Кальцій 2,8 1,5 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7
Фосфор 0,8 0,7 1 0,8 0,8 0,7 0,7
Натрій 0,4 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3
Лізин 0,7 0,7 1,5 1,4 1,3 0,9 0,75
Метіонін 0,32 0,32 0,6 0,55 0,51 0,38 0,3
Метіонін + цистин 0,57 0,6 1 0,9 0,85 0,65 0,5
Триптофан 0,15 0,15 0,27 0,25 0,23 0,17 0,14
Аргінін 0,86 0,86 1,6 1,45 1,37 1 0,8
Гістидин 0,32 0,32 0,6 0,55 0,51 0,4 0,3
Лейцин 1,28 1,28 1,9 1,75 1,63 1,22 0,95
Ізолейцин 0,62 0,62 1,03 0,9 0,87 0,66 0,51
Фенілаланін 0,55 0,55 1 0,93 0,86 0,64 0,5
Фенілаланін + тирозин 0,88 0,88 1,8 1,67 1,55 1,15 0,9
Треонін 0,4 0,4 1 0,93 0,86 0,64 0,5
Валін 0,7 0,7 1,2 1,11 1,02 0,76 0,6
Гліцин 0,74 0,74 1,1 1,02 0,94 0,71 0,55

 

Таблиця 3. Норми вмісту поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для індичок батьківського стада кросу БЮТ-8 (% від повітряно-сухої речовини)

Поживні речовини і обмінна енергія Індички-несучки віком, тижнів Індики-плідники Молодняк віком, тижнів
0–4 5–8 9–12 13–17 18–30
Обмінна енергія в
100 г: ккал
280 280 285 285 290 290 275
кДж 1172 1172 1190 1193 1214 1214 1152
Сирий протеїн 16,9 16 28 26,5 22 18 13
Сира клітковина 7 6 4,5 5,5 5,5 7 7
Кальцій 2,5 1,5 1,7 1,7 1,8 1,8 1,8
Фосфор 0,8 0,7 1 1 0,8 0,8 0,8
Натрій 0,4 0,3 0,3 0,3 0,4 0,4 0,4
Лізин 0,7 0,7 1,6 1,6 1,2 0,97 0,61
Метіонін 0,32 0,32 0,55 0,55 0,46 0,37 0,23
Метіонін + цистин 0,57 0,6 0,97 0,97 0,81 0,65 0,41
Триптофан 0,15 0,15 0,28 0,28 0,23 0,2 0,16
Аргінін 0,86 0,86 1,64 1,64 1,26 1,07 0,65
Гістидин 0,32 0,32 0,53 0,53 0,44 0,39 0,29
Лейцин 1,28 1,28 1,86 1,86 1,49 1,46 1,18
Ізолейцин 0,62 0,62 1,18 1,18 0,97 0,87 0,61
Фенілаланін 0,55 0,55 1,18 1,18 0,97 0,86 0,63
Фенілаланін + тирозин 0,88 0,88 1,94 1,94 1,62 1,46 1,09
Треонін 0,4 0,4 0,97 0,97 0,78 0,71 0,49
Валін 0,7 0,7 1,3 1,3 1,04 0,93 0,72
Гліцин 0,74 0,74 1,26 1,26 0,94 0,86 0,58

У практичних умовах годівлі протеїни рослинних кормів за їх певної комбінації у раціоні здатні забезпечити організм птиці в усіх незамінних амінокислотах за винятком лізину, метіоніну і триптофану.

Лімітуючі амінокислоти

Якщо вміст однієї незамінної амінокислоти найменший у раціоні, то її відносять до першої лімітуючої, наступна за величиною дефіциту амінокислота є другою лімітуючою і т. д. Найнегативніше позначається на організмі й продуктивності індиків нестача першої лімітуючої амінокислоти, тому її дефіцит в раціоні необхідно поповнювати в першу чергу, а потім тих амінокислот, рівень яких вищий від рівня першої лімітуючої, але недостатній до норми.
При балансуванні раціонів за амінокислотним складом треба враховувати доступність амінокислот і співвідношення між незамінними та замінними амінокислотами. Під доступністю розуміють кількість використаної організмом амінокислоти від загального вмісту її у кормі. На доступність амінокислот впливають хімічний склад протеїну корму, швидкість відщеплення їх від білків під дією протеолітичних ферментів травного каналу, наявність у кормах інгібіторів протеолітичних ферментів, дія високих температур у процесі виробництва кормів та підготовки їх до згодовування.
Норми додавання препаратів амінокислот встановлюють залежно від вмісту в комбікормі обмінної енергії. Загалом, при збільшенні в раціоні обмінної енергії на 5–6% рекомендується пропорційно збільшувати склад амінокислот.
При цьому для нормального росту та розвитку індичат важливим є баланс амінокислот. Нестача амінокислот та погана перетравність протеїну суттєво знижує швидкість росту та досягнення живої маси, особливо в молодому віці, оскільки втрата його в старшому віці важко компенсується. Нестача або надлишок амінокислот не тільки знижує ріст та загальний розвиток індичат, а й погіршує розвиток грудних м’язів.

 

Михайло Сичов, д-р с.-г. наук, професор

журнал“Наше Птахівництво”  липень, 2013 року

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Наше Птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Наше Птахівництво”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines.  Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому АГП Медіа.

 

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
7
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ