Застосування замінників молока у годівлі поросят: технологічні рішення та економічні аспекти
Чинник рентабельності
Застосування замінників молока у годівлі поросят: технологічні рішення та економічні аспекти.
За остатні 15 років кількість народжених живих поросят на один опорос значно збільшилась, особливо в данській генетиці. Це значуще покращення пов’язано з передовими програмами розведення та генетичного відбору, які оптимізували розмір гнізда, здоров’я та загальну продуктивність свиноматки. Утім, дуже мало свиноматок можуть виростити самостійно 13 чи 14 поросят. Відтак практика залучення свиноматок-мачух може допомогти впоратися з більшим розміром гнізда, але цей підхід вимагає залучення кваліфікованих працівників і відмінного менеджменту. Перевагою свиноматок-мачух є збільшення кількості вигодуваних поросят на рік. Зокрема, для ферми з маточним поголів’ям 100 свиноматок, з яких 10% — мачухи, в рік можна збільшити кількість вигодуваних поросят на 50 шт. Нижче наводимо відповідні розрахунки:
• Опорос / свиноматка / рік: 2,2
• Живонароджені поросята на опорос: 15,5
• Кількість свиноматок: 100 голів
• Кількість поросят: 100 × 2,2 × 15,5 = 3410 голів
• Зменшення днів між опоросами на 21 день для 10% свиноматок
• 10% свиноматок матимуть новий опорос: 365 ÷ 144,9 = 2,52
• Нова кількість поросят: 90 × 2,2 × 15,5 + 10 × 2,52 × 15,5 = 3459,6
• Кількість додаткових поросят на рік: 50
Таким чином, зменшивши інтервал між опоросами на 21 день для 10% свиноматок, ферма додатково вироблятиме 50 поросят на рік.
Утім, використання свиноматок-мачух протягом 30 днів для вигодовування поросят має додаткове економічне навантаження: оскільки більше свиноматок перебуває в періоді лактації, господарство має менше опоросів на свиноматку на рік, довший період від відлучення до осіменіння. Також збільшуються витрати на інфраструктуру.
Престартерний період
Далі зупинимося на основних аспектах критичності престартерного періоду поросят. Поросята-сисуни мають низку біологічних особливостей, які не характерні для інших статево-вікових груп свиней, але їх потрібно враховувати під час вирощування. У цьому віці поросята не мають захисних засобів від холоду у вигляді волосяного покриву чи жирового підшкірного прошарку. Вони народжуються з незначним запасом енергії та поживних речовин. 70% продуктивної енергії витрачається на обігрів тіла поросят. Саме тому молозиво, а потім і молоко необхідні поросятам для виживання. Окрім того, треба організовувати дворівневу систему обігріву в секторах опоросу: для свиноматок — 18–21 °С, для поросят — 32–34 °С.
Новонароджені поросята зовсім не мають імунітету до захворювань, адже в їхній крові майже відсутня гамма-глобулінова фракція білка, що входить до складу імунних тіл, які захищають організм від різних захворювань, і значно менше лейкоцитів. З молозивом поросята щодня отримують до 30 г білка, який на 40–50% складається з гамма-глобулінів.
Новонароджені поросята гостро потребують поживних і біологічно-активних речовин. Однак порося може спожити 25–30 мл, адже таким є об’єм шлунку новонароджених поросят. Об’єм тонкого відділу кишківника — 100 мл, а всього ШКТ — 160 мл. Через 20 днів його об’єм збільшується у 8 разів, об’єм тонкого відділу кишківника — у 7 разів, товстого відділу — у 2,5 раза. Порося віком від 2 днів вже може випити за добу 2,3–3 л молока, що значно більше, ніж утворюється в наймолочнішої свиноматки.
З огляду на всі перелічені особливості раннього розвитку поросят критично важливо у перші 24 год забезпечити їх молозивом, яке багате на білок і особливо — на глобуліни, забезпечує організм поросяти імунними тілами, підвищуючи резистентність організму.
З 20–25 дня поросята охоче поїдають концкорми, які важче перетравлюються за молоко, тому збільшується навантаження на тонкий і товстий відділ кишківника. До 30-денного віку у шлунковому соку поросят відсутня вільна соляна кислота. Пепсин шлункового соку неактивний і не може розщеплювати білок молока, а сам шлунковий сік у перші дні життя поросят не має бактерицидних властивостей, які запобігають розвитку патогенних мікроорганізмів. Цей період називають періодом вікової ахлоргідрії. Молодняк протягом цього періоду чутливий до різних шлунково-кишкових захворювань. Тому надзвичайно важливою є рання підгодівля якісними ЗЦМ, престартерами й застосування підкислювачів, щоб зменшити негативний вплив патогенів.
Наприкінці підсисного періоду ШКТ поросят змінюється, наближається до розмірів ШКТ людини, починає виділятися шлункова кислота і змінюється система функціонування шлунку. На другому-третьому тижні знижується ферментна активність лактази, тоді як активність ліпази, амілази та протеази різко підвищується, що дає можливість краще перетравлювати та засвоювати рослинні корми.
Імунна система також змінюється до 22–23 дня життя поросяти. У перші два тижні пасивний імунітет від свиноматки знижується, натомість активний імунітет поросят починає набувати все більшого значення від 17–22 дня.
Нагодувати всіх
Молоко свиноматки в перші дні життя поросяти є одним-єдиним кормом. Але чи може свиноматка вигодувати всіх поросят однаково, щоб вони отримали достатню кількість енергії? Адже брак поживних речовин у цей період може призвести до проблем зі здоров’ям на довгі роки. Якщо немає можливості залучати свиноматок-мачух, через добу після народження можна починати давати замінники цільного молока, щоб годувати додаткових поросят.
Переваги ЗЦМ:
• гарантує, що всі поросята отримають належне харчування, особливо у великих гніздах;
• підтримує ріст і виживання уразливих поросят, забезпечуючи постійний доступ до основних поживних речовин;
• зменшує навантаження на свиноматку, запобігаючи виснаженню та поліпшуючи її здоров’я та репродуктивну ефективність;
• сприяє більш рівномірному росту серед поросят, що призводить до кращої загальної продуктивності стада;
• зменшує рівень смертності, надаючи цілеспрямовану харчову підтримку слабким поросятам;
• дає змогу краще керувати опоросами з великою кількістю поросят, оптимізуючи використання ресурсів і підвищуючи загальну продуктивність
Пізніше ЗЦМ можна поєднувати з престартером, щоб поросята адаптувалися до споживання повнораціонних комбікормів і потім плавно перейшли на рослинні концентровані корми.
У підсисний період використовувати ЗЦМ також важливо й для свиноматок — для уникнення негативних наслідків вигодовування поросят.
Важливе значення має кількість робочих сосків свиноматки, яких зазвичай є 14–16. Тому під час осіменіння слід оглянути свиноматку, з’ясувати, чи всі соски працюють, щоб визначити, чи може вона вигодувати поросят, чи потрібно їх забезпечити ЗЦМ. Не зайве нагадати — не варто заощаджувати на кормах, бо в такому разі знизиться якість свиноматки й увесь процес вирощування свиней.
Що таке ЗЦМ
Потрібно використовувати замінники цільного молока (ЗЦМ) з високим умістом білків, енергії й інших поживних речовин, що відповідають потребам поросят. Це сприяє нормальному росту й розвитку, знижуючи ризик виникнення гіпотрофії та інших розладів.
ЗЦМ функціонують практично так само, як і молоко свиноматки, допомагають зробити перехід під час періоду лактації до твердих кормів менш стресовим, знижують ризик захворювань на виразку шлунку та інші розлади.
ЗЦМ складається з різних якісних інгредієнтів, серед яких молочна основа має становити не менше як 70%. Найякіснішими вважаються ЗЦМ, виготовлені на основі сухого знежиреного молока. Всі інгредієнти мають повністю розчинятися, без грудочок і осаду. Розчинний ЗЦМ повинен мати однорідну структуру мінімум 12 год. Також він повинен бути придатним до застосування до різних систем випоювання (молочні кухні, таксі тощо). Рекомендована температура розчинення — 38–45 градусів. Запах і смак мають бути максимально привабливими для поросят.
Практикою доведено, що замінник молока PiggiMil збільшує збереженість поросят на 2–5%, зменшує стрес і конкурентну боротьбу за соски та молоко. Продукт було протестовано на українських і німецьких свинофермах. У результаті контрольна та дослідна групи поросят суттєво відрізнялись. Економічна ефективність від використання PiggiMil становила додатково 414,2 євро на групу поросят, або 1 євро на голову, враховуючи витрати на замінник молока 0,255 євро/голову.
Наш досвід переконує: в умовах браку кадрів, який є і в Україні, і у ЄС, замінник цільного молока — критично важливий чинник, що підвищує рентабельність свиноферми.
Матеріал підготовлено на основі доповіді Нільса Ґрюцнера (Німеччина) та Штефана Бойтоша (Словаччина) на Міжнародному практичному форумі PIGS FARMING INDUSTRY