Причин зниження споживання свинями кормів дуже багато. Варто їх один раз згадати, щоб завжди мати під рукою вичерпний перелік.
Зниження споживання кормів свинями на відгодівлі та дорощуванні — досить поширене явище й чіткий сигнал того, що в господарстві існують проблеми, з якими треба кваліфіковано боротися. Головне — своєчасно їх побачити.
Годівля та управління стадом
Основою для отримання високих виробничих показників на відгодівлі і дорощуванні свиней є використання кормів високої якості, суворе дотримання гігієни годівлі у поєднанні із застосуванням сучасного технологічного оснащення. Такі фактори, як нормальна робота систем мікроклімату й забезпечення питною водою, також впливають на споживання кормів тваринами, а відповідно і досягнення бажаних виробничих показників.
Недостатнє споживання корму може спостерігатися внаслідок таких причин:
– корми неприємні на смак чи невідповідної якості; наприклад, у них є плісняві гриби, ознаки бродіння, значне бактеріальне обсіменіння;
– корми забруднені мікотоксинами;
– незбалансованість кормів за поживними компонентами або введення окремих кормових компонентів, які зменшують споживання кормів;
– неправильне налаштування системи комп’ютерного управління при рідкій годівлі (стосовно кількості даванок і проміжками між ними);
– недостатнє забезпечення питною водою чи подача води поганої якості, збої у водопостачанні;
– відсутність оптимального мікроклімату;
– перенаповненість приміщень або, навпаки, менша кількість тварин у станку, ніж та, на яку він розрахований; недотримання співвідношення кількості кормомісць та кількості тварин, а також фронту годівлі;
– різноманітні стресові фактори (ветеринарні обробки, перегрупування та інші).
Стан здоров’я тварин
Захворювання також впливають на стан і поведінку тварин, тому слід ретельно обстежити стан їх здоров’я та з’ясувати наявність тих чи інших хвороб у свиней сектору відгодівлі. Найчастіше ветеринари фіксують таку симптоматику:
– респіраторні захворювання (АПП, мікоплазмоз, гемофільоз тощо, які проявляються у формі кашлю, чхання, виділення з носу, тахіпное);
– діарея (зміна кольору та консистенції фекалій, наявність у калових масах крові чи неперетравлених залишків корму);
– підвищення температури тіла (норма — 38,3—39 ºС);
– будь-які інші проблеми — запалення суглобів, менінгіти, хвороби шкіри тощо.
Всі ці причини можуть впливати на споживання корму і, відповідно, на прирости і конверсію корму. Зокрема, для випадку ураження мікоплазмою вже розроблено деякі методики, що дозволяють побачити пряму взаємозалежність між відсотком тварин з ураженнями легень і втратами приростів у стаді на відгодівлі.
Як виправити ситуацію
Способи, якими можна покращити споживання кормів свинями:
Контрольна перевірка усіх компонентів корму, що має виявити відхилення у дотриманні рецептури та технології приготування
– велика кількість у комбікормі ріпакового шроту (має гіркий смак через глюкозинолати), жита (також має гіркий смак), термічно необроблених бобових (мають антипоживні фактори, наприклад, інгібітор трипсину, що погіршує розщеплюваність та засвоюваність білків із корму), кров’яне борошно, спиртова барда тощо;
– неправильна обробка компонентів корму, наприклад, зажарювання внаслідок впливу високих температур (це насамперед стосується екструдації сої або отримання соєвої макухи, коли білки переходять у форми, що не розчиняються шлунковим соком та не засвоюються організмом у повній мірі; показником цього є активність уреази, що дорівнює нулю);
– «самоперегрівання» зернових (часто під час консервованого зберігання кукурудзи);
– використання зернових (ячмінь, пшениця) одразу після збирання, без 35—45-денного періоду для завершення ферментативних процесів в зерні, веде до зменшення споживання корму і середньодобових приростів;
– низька якість жирів, які вводяться до складу комбікорму (прогірклість, затхлий запах, окислення);
– наявність плісняви (обов’язковим є мікробіологічне обстеження консервованої кукурудзи та рідких кормів);
Перевірка запасів кормів на наявність забруднень
– насіння бур’янів;
– мікотоксини;
– пісок, земля тощо.
Контроль органолептичних показників кормів
– нехарактерний запах (сірководневий запах);
– неприємний запах, що був увібраний кормом під час зберігання в тваринницькому приміщенні.
Контроль структури кормів
– подразнення слизової шлунково-кишкового тракту й розвиток виразки шлунку внаслідок споживання кормів дрібного помелу;
– неякісне гранулювання (затвердіння, обжарювання);
Контроль гігієни годівлі
– готувати корми треба безпосередньо при згодовуванні, подрібнені корми слід зберігати не більше одного тижня;
– регулярне ретельне чищення годівниць;
– перевірка зерносховищ на наявність комірних шкідників, наприклад комірного довгоносика;
– регулярне чищення та дезінфекція бункерів зберігання кормів;
– очищення системи рідкої годівлі (в разі її застосування у господарстві) — дезінфекція перекисом водню (не виключено небезпеки газоутворення) або органічними кислотами; після дезінфекції введення мікроорганізмів, що продукують молочну кислоту; повторювання цих заходів через 3—5 днів, ретельне очищення раз на 3—4 тижні, мінімум — раз на місяць.
Контроль правильності дозування компонентів кормів та їх розшарування
– перевірка показника вмісту сирої клітковини (також важливе походження цієї клітковини);
– контроль дозування при введенні мікроелементів, вітамінів, кислот;
– перевірка рН рівня корму (норма — 4—4,5).
Контроль співвідношення кількості тварин та обладнаних кормомісць
– оптимальною є наповненість відгодівельних станків з розрахунку 0,85—0,95 м2 на тварину;
– годівля з довгими годівницями з розрахунку 35 см довжини годівниці на голову (фронт годівлі);
– за сухої годівлі з автогодівниць досхочу співвідношення тварин до кормомісць — 7—10:1;
– за рідкої та кашоподібної годівлі — 8:1.
Контроль функціонування ніпельних напувалок
– нормою є одна напувалка на десять голів у секторі відгодівлі і дорощування при годівлі сухими чи вологими кормами;
– швидкість подачі води має бути не меншою 2 л за хвилину (перевіряється перед кожною новою постановкою тварин у приміщення).
Контроль якості питної води
Перевіряють якість води з джерела водопостачання двічі на рік, особливу увагу звертають на рівень окремих елементів (у багатьох господарствах часто підвищеним є вміст заліза у воді), жорсткість води та показники мікробіологічного забруднення (колі-титр та колі-індекс). Також слід приділити увагу якісній фільтрації води, адже це не тільки покращує її якість, а й забезпечує довготривалу роботу напувалок, дозаторів медикаментів.
Оптимізація заходів покращення гігієни й мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
– за понижених температур відбувається підвищення споживання кормів, але без підвищення приростів: тваринам потрібна енергія для обігріву.
– за підвищених температур споживання кормів може падати на 25—30%, що призводить до зменшення середньодобових приростів.
Дотримання оптимальних температур в приміщенні протягом року і забезпечення належного рівня вентиляції попередять небажані втрати в приростах.
Контроль ветеринарних показників
– за недостатнього для проведення лікування рівня споживання кормів перевагу віддають препаратам, що вводяться ін’єкційно, а не тим, які вводяться безпосередньо у корм, або ж вибирають комбіновану схему;
– слід враховувати те, що деякі препарати, які можуть додаватися до корму, мають неприємний смак та надають корму гіркуватого присмаку;
– обов’язковою є дегільментизація поголів’я перед переведенням у сектор відгодівлі (при дегельмінтизації через корм також можна спостерігати тимчасове зменшення споживання кормів).
Наталія Колос
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
