Площа горіхових насаджень становить 41% новостворених садів, посаджених за кошти державної підтримки протягом 2017–2025 років. Домінантна культура в них (95%) — це фундук, новий промисловий напрям, який динамічно розвивається з 2017 року. Якщо ще 5–8 років тому ми більше говорили про закладання садів фундука, нові агрозаходи й технології для створення школи українського промислового фундуківництва, то наразі новостворені сади вже дають урожай. Настала новітня епоха фундукових садів, перша сходинка якої — своєчасне і якісне збирання врожаю, його первинна технологічна обробка та підготовка для подальшої реалізації або глибшої переробки.
По-перше, для якісного збирання та переробки треба розуміти, яка техніка потрібна (оскільки через дефіцит робочої сили збирання в промислових садах потрібно проводити механізовано), де брати це обладнання та яке на сьогодні є найкращим за якістю збирання й оптимальними цінами. По-друге, коли сади вступають у товарне плодоношення й ми отримуємо відразу велику кількість фундука, потрібно заздалегідь формувати стратегії збуту як на внутрішньому ринку України, так і на експорт.
СВІТОВИЙ РИНОК
2023 року світовий урожай фундука становив 585 150 метричних тонн (у перерахунку на ядро), що є найвищим показником за останнє десятиліття, або 11% світового виробництва горіхів.
Перше місце серед світових виробників фундука посідає Туреччина — 415 300 т, або 68% світового виробництва. Друге — Італія — 38 700 т (7%). Обсяг світового експорту фундука 2023 року без шкарлупи становив 273 160 т, у шкарлупі — 40 538 т.
Щорічно обсяги експорту фундука збільшуються на 2–3%. Найбільші світові експортери фундука:
• Туреччина (153 678 т, або 56,3% світового експорту);
• Чилі (29 877 т, або 10,9%);
• Азербайджан (21 948 т, або 8%);
• Італія (21 617 т, або 7,9%);
• Грузія (12 928 т, або 4,7%);
• США (12 553 т, або 4,6%);
• інші країни (20 559 т, або 7,2%).
Ці шість країн забезпечують понад 90% світового експорту фундука.
Чилі — нова країна у цьому рейтингу, адже ще 15 років тому там фундуком навіть і не пахло, але за кошти державної підтримки фактично створили експортний агропромисловий сектор, випередивши навіть італійців.
Загальна площа горіхових садів в Україні — 14,2 тис. гектарів, з них 7,92 тис. га — фундук, 6,14 тис. — волоський горіх, 0,15 тис. га — мигдаль. З минулого року в структуру асоціації доєдналися ще й промислові сади шипшини.
Основні промислові насадження фундука почали з’являтися з 2016–2017 рр. Величезний поштовх розвитку промислового фундуківництва надали Державні програми підтримки садівництва. Спочатку державна програма компенсації коштів (постанова КМУ №587, 2018–2021), а потім Державна грантова програма (КМУ №738). З 2018 по 2024 роки було посаджено 6264 га, що становить 41% 15 432 га загальної площі новостворених садів, посаджених за підтримки обох програм. 2020 року кількість насаджень волоського горіха і фундука зрівнялася, а з 2021-го останні почали випереджати перші за площею.
До недавнього часу Україна була нетто-імпортером фундука. 2021 року ми імпортували максимальний обсяг ядра фундука — 1484,2 т. З початком війни імпорт суттєво скоротився — до 683,6 т, але вже з 2023 року знову почав зростати. 2024 року в Україну завезли 993,3 т лущеного фундука (екві валент приблизно 4 тис. тонн фундука у шкарлупі). Вартість імпортованого фундука становила 6,26 дол./кг. Основні постачальники — Туреччина, Грузія, Італія. Ціна імпортованого фундука поступово підвищується, починаючи з 2022 року.
ЦІНОВА СИТУАЦІЯ
Ми розраховуємо на достатньо велике виробництво фундука в Україні, адже вже сьогодні маємо 8 тис. гектарів промислових садів, які незабаром за вступу в повне товарне плодоношення дадуть приблизно 14–16 тис. тонн фундука, якщо виходити із запланованої врожайності приблизно 1,8–2,0 т/га.
Не треба забувати, що зазначений вище валовий урожай фундука доповнять фундукові сади, які продовжують активно закладатись і цього року. За нашими прогнозами така динаміка створення промислових садів збережеться й надалі. Цей обсяг вирощеного фундука всередині країни ми не з’їмо, тому маємо вже сьогодні орієнтуватися переважно на експорт і на світові ціни.
2023 року експортна ціна на фундук без шкаралупи становила 6782 дол./т, що на 982 дол. вище, ніж 2022 року, і на 155 дол. нижче, ніж 2021-го. За підсумками 2024 року ціна буде приблизно такою самою, як і попереднього року.
З 2017 року світова ціна на фундук незначно змінюється навколо позначки 7000 дол. і формується внутрішньою ціною однієї з країн — лідерів експорту. Оскільки на сьогодні першою із цих країн є Туреччина, вона й диктує світову ціну на фундук. Великі виробники, які мають високу внутрішню ціну — Чилі, США та Італія, на жаль, не впливають на підвищення ціни.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
Щоб зробити фундукову галузь повноцінною й самодостатньою, вивести її на новий рівень, треба зробити низку стратегічних кроків.
1. Забезпечити потреби внутрішнього ринку України у фундуку. Сьогодні внутрішній ринок фундука в Україні складається з 1 тис. тонн (4 тис. тонн у шкарлупі) імпортованої продукції і 1 тис. тонн власного виробництва. Тому одним з головних завдань галузі є забезпечення потреб внутрішнього ринку.
2. Створення реєстру садів. Щоб сформувати можливості нашої галузі для закриття внутрішнього попиту та можливості кооперуватися й формувати експортні партії, треба створити реєстр садів фундука, до якого можна долучитися за бажанням. Основний розмір садів в Україні — 10–50 га, і не треба йти шляхом гігантоманії. Великих садів у нас усього п’ять.
3. Створення регіональних підприємств для первинної переробки фундука: очищення, сушіння, калібрування.
4. Кооперація садів для створення сортових однорідних партій горіха. Організація переробних кооперативів. В Італії й Грузії працюють об’єднані пункти збору фундука, які формують великі партії, що можна постачати щомісячно для глибинної переробки. В Україні 2023 року цей процес відбувався так: у грудні-січні скуповується весь український фундук якомога дешевше, а потім ця сама продукція дозовано щомісячно постачається на кондитерські гіганти типу «Рошен».
5. Об’єднання промислових садів, де вирощується фундук за системою «органік», в Organic Nut Pool. Цей сегмент поки що представляють у нас знані керівники промислових фундукових садів Ніна Смірнова (Київська обл.) і Олександр Колесник (Харківська обл.).
6. Створення п’яти базових заводів із переробки фундука (розкол, бланшування) в основних регіонах України. Організація якісного зберігання та системного експорту очищеного горіха без шкарлупи. У наших планах — співпрацювати з Мінекономіки у напрямі того, щоб включити придбання переробного горіхового обладнання у державну програму з надання грантів для виробництв переробної промисловості (Постанова Уряду №739).
7. Створення бренду «Фундук України». Ніхто не вірив, що цей продукт тут можна промислово виробляти, а на сьогодні вже три роки, як ми працюємо з цим проєктом ІТС на міжнародних виставках, доводячи, що Україна вже за три-чотири роки може стати нетто-експортером фундука. Наразі ми маємо лише поодинокий експорт на разових напрямах, щоб наш фундук покуштували в різних країнах. Вже є відгуки, що наш фундук дуже смачний, і ми у будь-якому разі ввійдемо до світового клубу експортерів цього продукту.
8. Подальша переробка фундука на горіхову продукцію: олія, борошно, харчові складові. Перший крок у впровадженні переробки горіха — це виробництво харчових інгредієнтів. Другий — виробництво готової продукції.
Основні продукти переробки фундука:
• натуральні ядра, калібровані за трьома основними розмірами 11–13 мм, 13–15 мм та більше 15 мм;
• бланшовані ядра;
• подрібнений фундук, сортований за розміром (зазвичай 2–4 мм, можливо, обсмажений);
• борошно (можливо, обсмажене);
• фундучна паста, яка є основним інгредієнтом для горіхових паст і праліне;
• фундукова олія.
Найбільші виробники та переробники фундука в Україні на сьогодні — це підприємство «Філберт» із Одещини та закарпатське підприємство «Континент». Продукція цих підприємств уже може конкурувати з продукцією Ferrero. Виробники представлені на найбільших профільних виставках Sial, Anuga та Gulfood.
В експортній стратегії важливе надання достатньо розгорнутої інформації щодо можливостей українських виробників фундука для іноземних баєрів. Саме тому ми зробили сайт Асоціації тримовним — українська, англійська, німецька, незабаром ще додамо іспанську. Одночасно цей сайт є довідником для горіховодів, де можна дізнатися, які проєкти ми реалізуємо, де взяти саджанці, обладнання тощо.
Геннадій Юдін, президент Української горіхової асоціації, з виступу на онлайн-семінарі для фахівців із фундуківництва, проведеного 2025 року
Садівництво по-українськи
