Тваринництво

Безпечне ущільнення

Безпечне ущільнення

За оптимального налаштування систем охолодження та вентиляції можна збільшити щільність посадки бройлерів без шкоди для продуктивності й температурного комфорту птиці.

Кінцева мета будь-якого виробника птиці — отримати максимальну кількість м’яса з кожного квадратного метра пташника без суттєвого зростання витрат. Досягається це кількома способами, один з яких — збільшення щільності посадки птиці. Однак, чи завжди цей метод виявляється виправданим і як у такому разі забезпечити прийнятний комфорт птиці? Нещодавно було проведено кілька досліджень, мета яких полягала у вивченні впливу щільності посадки бройлерів на їх продуктивність (приріст, споживання корму, конверсію корму), а також на фізіологічні показники (зокрема, на температуру тіла). Зазначимо, що на сьогодні під щільністю поголів’я заведено вважати не кількість голів, а живу масу птиці на одиницю площі. Законодавство ЄС допускає максимальну щільність посадки 33 кг/м. (16,5 гол./м. за ринкової ваги 2 кг). 

Одне з таких досліджень провели вчені Університету Короля Сауда (Саудівська Аравія) з бройлерами кросу РОСС 308. У рамках експерименту курчат з інкубатора перемістили в пташник, розділений на загони. Птицю розподілили на групи таким чином, щоб у кожній з них дотримувалася однорідність за вагою. Всі групи отримували однаковий корм і воду досхочу, мікроклімат був спільний у всьому приміщенні. В першій групі курчат розмістили з високою щільністю (40 кг/м.), у другій — із середньою (37 кг/м.), у третій — із низькою (28 кг/м.). Приріст птиці, споживання корму й облік смертності фіксувалися щодня (з 1-го по 30-й). Що три години записували температуру й вологість у приміщенні. На 25, 26, 29 і 30-й дні в кожній групі вибирали по два бройлери для вимірювання температури. 

У результаті експерименту було виявлено, що щільність посадки бройлерів суттєво не вплинула на температуру й вологість у пташнику. Показники були приблизно однаковими в групах із низькою та середньою щільністю посадки й дещо відрізнялися в бік збільшення в групі з високою щільністю (табл. 1). Натомість відчутнішим був вплив щільності посадки на споживання і конверсію корму, а відтак — на приріст. Як видно з табл. 2, чим вищою була щільність посадки, тим гірші показники.  

Схожі експерименти були проведені й в Університеті штату Джорджія (США). Оцінювалися вплив щільності посадки на розвиток теплового стресу в бройлерів і їхню продуктивність. Було доведено, що розмір стада в пташнику впливає на температуру тіла птиці більше, ніж температура навколишнього середовища.

Наприклад, за збільшення температури повітря з 24 до 29 °C у бройлерів у загоні з низькою щільністю посадки (31 кг/м., або 15,8 гол./м.) температури тіла зросла в середньому всього на 0,55 °C. Водночас у групі зі щільністю посадки 35 кг/м. (17,5 гол./м.) цей показник становив у середньому 1,67 °C. Як і в попередньому експерименті, чим вищою була щільність посадки бройлерів, тим гіршою продуктивність. 

Учені провели низку експериментів, щоб визначити оптимальний спосіб запобігання появі теплового стресу в птиці та збереження продуктивності. Було встановлено, що за збільшення інтенсивності вентиляції та застосування системи випарного охолодження навіть птиця з високою щільністю посадки може відчувати себе комфортно й досягати хороших показників. Так, за температури в пташнику +30,5 °C, збільшивши швидкість потоку повітря з 1,52 до 2,54 м/с, вдалося відчутно знизити температуру тіла птиці, незважаючи на те, що температура повітря була майже незмінною — 30,2 °C (рис. 1 і 2).

 
 

Зазначимо: всі пташники, у яких проводили експерименти, мали систему тунельної вентиляції, що є стандартом для птахівничих господарств у США. Серед інших спостережень: чим вища щільність посадки, тим менше можна покладатися на температурні датчики як на індикатори температури, яку відчуває птиця. Коли навколо кожного бройлера є багато простору, різниця в температурі повітря на рівні птиці й на рівні 50–60 см над нею, де встановлено датчик, незначна. Проте мірою збільшення щільності посадки й росту птиці рух повітря між птицею зменшується, що призводить до того, що температура повітря та рівень вологості на рівні птиці будуть вищими, ніж показники датчика. Щоб забезпечити одноріднішу температуру бройлерів, можна встановити перегородки, які допоможуть запобігти «міграції» птиці й дозволять зберегти однорідність поголів’я. До 14-го дня після посадки рекомендується розставляти перегородки приблизно через кожних 30 м. 

 
 

Отже, збільшення щільності посадки є одним з ефективних способів підвищити ефективність виробництва, що потребуватиме оптимального налаштування систем охолодження та вентиляції. Найлегше це робити в пташниках, що оснащені тунельною вентиляцією, яка може «розганяти» повітря до 4 м/с. Без необхідної швидкості руху повітря збільшувати щільність посадки не рекомендується. 

Євген Пилипенко,

менеджер з маркетингу HOG SLAT, Georgia Poultry

журнал “Наше Птахівництво”, березень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ