Аналіз фінансових операцій Державною службою фінансового моніторингу

Агромаркет 1 жовтня 2021

Під «прицілом»

Чого очікувати бізнесу від нового порядку аналізу фінансових операцій Державною службою фінансового моніторингу

Правила гри для українського бізнесу динамічно змінюються. Добре це чи погано — питання контроверсійне, оскільки в кожного може бути своя суб’єктивна думка з цього приводу. Втім, серед чітко виражених трендів — зростання уваги до фінансових операцій бізнесу. А з розвитком технологій така увага починає охоплювати і суміжну інформацію, зокрема про кінцевих бенефіціарів, результати стратегічного та операційного аналізу тощо. Новий наказ Міністерства фінансів України від 02.08.2021 №440 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 18.08.2021 за №1087/36709) дає змогу краще зорієнтуватися щодо критеріїв проведення такого аналізу та мінімізувати ризик потрапити в халепу зі звинуваченнями у легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом.

Про що йдеться

Наказ №440 визначає принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій. По суті, документ визначає, як Держана служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) буде вивчати та аналізувати інформацію, яка надходить від суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Основні принципи опрацювання інформації не змінилися: повнота і послідовність; своєчасність та об’єктивність; збереження та захист інформації; контроль за опрацюванням працівниками Держфінмоніторингу; незалежність та невтручання в діяльність СПФМ працівників Держфінмоніторингу під час опрацювання ними інформації; пріоритизація та категорійність обробки інформації з урахуванням ризик-орієнтовного підходу; всебічне використання інформації з єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, автоматизованих, інформаційних та довідкових систем, реєстрів та банків даних органів державної влади та інших інформаційних ресурсів, передбачених законодавством.

Усі ці принципи повністю відповідають світовій практиці, й саме на їх основі розробляються критерії обробки інформації Держфінмоніторингом.

Головна новація Наказу №440 — в запровадженні операційного та стратегічного аналізу, для чого розроблено відповідні критерії.

Операційний аналіз

Критерії операційного аналізу багато в чому нагадують критерії легалізації коштів зароблених злочинним шляхом, які систематизовані у посібнику Money Laundering and Terrorist Financing Awareness Handbook for Tax Examiners and Tax Auditors, що виданий ОЕСР у 2019 році. Тобто відбувається подальша гармонізація українських критеріїв виявлення фактів легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом, зі світовою практикою. Критерії операційного аналізу такі:

1. Економічний сенс та мета фінансових операцій. Це один із основних критеріїв, за яким відбувається блокування коштів багатьох бізнесменів у банківських установах Латвії, Литви та Естонії. Наразі не можна стверджувати, як такий критерій застосовуватимуть в Україні. Та в країнах ЄС та ОЕСР критерій відсутності економічного сенсу та мети застосовується, наприклад, до операцій безвідсоткової фінансової допомоги або до операцій з надвисокою валовою маржою.

2. Вид активу або форми розрахунку, що використовують під час проведення фінансової операції (діяльності) та сума фінансової операції (діяльності). Бізнес уже давно звик, що треба бути пильними із сумами розрахунків, аби не потрапити під «приціл» фінансового моніторингу. Також усім відомо про наслідки розрахунків готівкою. Однак у динамічному економічному середовищі постійно з’являються нові форми розрахунків — криптовалюти, віртуальні гаманці тощо. Так от, фінансові розвідки країн ЄС і ОЕСР давно вже віднесли їх до ознак легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом. Напевне, така ж доля їх чекатиме і в Україні.

3. Відповідність фінансової операції (діяльності) задекларованим доходам, характеру та змісту діяльності учасника операції. Наслідки невідповідності доходів і їх недекларування (див. статтю «Статкам увімкнули світло») — це тільки частина історії. Її продовження криється за абревіатурою КВЕД. Не секрет, що в Україні є поширена практика типу «треба-додати-КВЕД-щоб взяти участь-у-тендері». Так от, на Заході така практика не вітається, і компанія, яка вчора спеціалізувалася на продажу дрилів, сьогодні — на продажу дитячого харчування, а завтра — на продажу обладнання для буріння свердловин, точно стане об’єктом інтересу служби фінансового моніторингу.

4. Місцезнаходження, місце проживання або місце перебування учасників фінансових операцій, що проводять фінансову операцію (діяльність), або кінцевих бенефіціарних власників, їх сфера та період діяльності. Йдеться про офшорні та низькоподаткові юрисдикції. Це не означає, що блокуватимуть усі операції — лише частину (як свідчить світова практика), і навіть якщо операція заблокована, є шанси довести, що вона «біла», а не «чорна». Однак найцікавіше криється у двох останніх словах цього критерію, а саме «період діяльності». Тобто варіант зареєструвати компанію за кілька тижнів до проведення великого тендеру, завести на неї кошти з офшорної компанії і стати щасливим переможцем тендеру у країні ЄС або ОЕСР точно не вийде. Хочеться вірити, що така практика тепер діятиме і в Україні.

5. Зв’язки учасників фінансової операції (діяльності) з політично значущими особами, членами їх сім’ї та/або особами, пов’язаними з політично значущими особами. На відміну від вищезгаданих критеріїв, цей — абсолютно новий. Його непросто застосовувати в країнах ЄС та ОЕСР. Фактично використовується будь-яка доступна інформація — медіа, соціальні мережі, відкриті реєстри судових рішень тощо. Щоправда, є одне «але»: «Захист персональних даних». Саме через порушення захисту персональних даних багато судових справ, пов’язаних з легалізацією коштів, зароблених злочинним шляхом, завершуються нічим.

6. Предмет угоди між учасниками фінансової операції (діяльності), а також фінансові інструменти, що використовуються під час проведення фінансової операції (діяльності).

7. Коментарі та інша наявна додаткова інформація, отримана від суб’єкта первинного фінансового моніторингу та якою володіє Держфінмоніторинг. Це також новий критерій, але він уже застосовується країнами ЄС та ОЕСР. Сила цього критерію полягає у виявленні невідповідностей між інформацією, яка є в офіційних реєстрах, та отриманої від суб’єктів господарювання, а також невідповідності у документах.

Стратегічний аналіз

Проводячи стратегічний аналіз, Державна служба фінансового моніторингу враховуватиме такі критерії:

1. Тенденції легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Тут варто бути обізнаним щодо останніх тенденцій у легалізації коштів. Досить багато інформації публікують професійні видання, тож не варто її ігнорувати.

2. Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Інформація про такі типології регулярно оновлюється і доповнюється на сайті Державної служби фінансового моніторингу. Тому варто періодично її вивчати, щоб не опинитися випадково під «прицілом» контролюючих органів.

3. Повторюваність процесів, які пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Тут, як у старому жарті: раз — то випадковість, двічі — то збіг, а тричі — то система. Тож, якщо «пронесло» один раз, це не означає, що вашу операцію не помітили, просто для першого разу відсутній критерій системності.

4. Область впливу чи розташування явища легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, пов’язаних загроз та вразливостей.

5. Щодо руху активів, задіяних у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.

6. Тип використовуваних операцій (діяльності) учасників, залучених у схемах легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

7. Діяльність пов’язаних учасників фінансових операцій, які використовують професійні мережі відмивання коштів.

Як бачимо, останні чотири критерії дуже явно «перегукуються» з критеріями операційного аналізу.

Додаткові дані для опрацювання

Опрацювання додаткових даних було передбачено і раніше. Новий порядок просто збільшив перелік таких даних до семи:

1. Додаткова інформація від СПФМ, державних, правоохоронних та розвідувальних органів, підрозділів фінансової розвідки про підозру у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або вчиненні діяння, визначеного Кримінальним кодексом України як кримінальне правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

2. Наявність даних, що свідчать про причетність фінансової операції або сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

3. Наявність даних, що свідчать про причетність фінансової операції або учасників фінансової операції (діяльності) до кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

4. Наявність даних про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» відносно учасників фінансової операції (діяльності) (кінцевих бенефіціарних власників).

5. Наявність даних про застосування міжнародних санкцій відносно учасників фінансової операції (діяльності) або їх активів.

6. Відомості, отримані від СПФМ, про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, отриману СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта.

7. Відомості, отримані від СПФМ, щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції.

Як бачимо, такі додаткові дані органічно доповнюють критерії операційного та стратегічного аналізу, і дають можливість Держфінмоніторингу робити більш обґрунтовані висновки щодо наявності ознак легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом, для тієї чи іншої операції.

***

Схоже, підходи до виявлення операцій з легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом та фінансування тероризму, ставатимуть дедалі суворішими. І тут справа не тільки у тому, що в Україні великі ризики таких операцій через високий рівень корупції та війну, яка триває понад шість років. Проблема легалізації коштів має глобальний характер, тому, розраховуючи на партнерські відносини з країнами ЄС та ОЕСР, держава повинна дотримуватися їхніх правил гри й щодо регулювання фінансових операцій. Тож український бізнес має бути пильним.