Антимонопольний комітет України наполягає, що розмір орендної плати за паї має становити не менше ніж 3% вартості земельної ділянки.
Ксенія Шеїн, старший юрист МЮК «Александров та партнери»
Як відомо, в Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19 серпня 2008 р. №725 (далі — Указ №725) зазначається, що розмір установленої плати за оренду паїв не має бути меншим за 3% вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства. У цьому зв’язку в неприємній ситуації опинився один із клієнтів нашої компанії — агрохолдинг, який орендує 5433,5 га земельних часток, уклавши близько 500 відповідних договорів.
У серпні 2011 року Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ухвалило наказ «Про позапланову перевірку підприємства». Підґрунтям для проведення такої перевірки було письмове звернення власників земельних часток (паїв), які вказували, що підприємство виплачувало орендну плату за користування земельними ділянками (паями) у розмірі меншими за 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До того ж у зверненні власників паїв було вказано, що вони нібито зверталися до орендаря з усним проханням щодо підвищення розміру орендної плати.
За результатами позапланової перевірки підприємство отримало рекомендації «Про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції»: «припинити дії, які полягають у встановленні в договорах оренди з власниками земельних часток (паїв) заниженого в порівнянні з діючими нормативно-правовими актами розміру орендної плати, що є істотною умовою Договору, шляхом внесення змін до договорів оренди з власниками земельних часток (паїв). Про виконання рекомендацій повідомити відділення у двомісячний термін».
Щоб не допустити притягнення підприємства до відповідальності за невиконання рекомендацій АМК, було вирішено провести у вересні 2011 року загальні збори засновників підприємства. На них вирішили виконати рекомендації АМК, однак виплату підвищеного рівня орендної плати за користування земельними ділянками здійснювати на користь орендодавців — фізичних осіб, починаючи з 1 січня 2012 р., про що було направлено відповідний лист до Харківського обласного територіального відділення АМК.
Однак нам було відмовлено в подовженні терміну на виконання рекомендацій, ба більше, Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення АМКУ було видане розпорядження «Про початок розгляду справи» і розпочато розслідування за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.
Зазвичай компанії намагаються оскаржити відповідне розпорядження до суду. Однак суди відмовляють у задоволенні таких позовних вимог, посилаючись на те, що сам по собі початок розгляду справи не порушує прав й інтересів суб’єктів, щодо яких здійснюється слідство, адже жодних санкцій до них не застосовується. Розпорядження визнається недійсним, якщо його ухвалено з порушенням процедури. Через це підприємство вирішило не гаяти часу на безперспективні судові позови та спрямувати всі дієві механізми на спростування доводів АМК.
Під час проведення перевірки органами АМКУ на адресу підприємства надсилалися вимоги про надання інформації. Такі вимоги в жодному разі не можна ігнорувати, адже відповідно до статті 22 Закону України «Про антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги (зокрема подавати документи, предмети чи інші носії інформації) органу Антимонопольного комітету України голові його територіального відділення тощо в межах їх компетенції є обов’язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-ІІІ (далі — Закон №2210) за неподання інформації АМКУ у встановлені терміни на суб’єктів господарювання накладається штраф у розмірі до 1% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Варто зазначити, що іноді АМК зловживає своїми повноваженнями та кваліфікує надання суб’єктом господарювання запитуваної інформації як порушення законодавства, посилаючись на її недостатність. У таких випадках суд займає позицію суб’єкта господарювання та визнає недійсними рішення АМК.
Отримавши відповідну вимогу, підприємство вирішило надати АМКУ лише ті документи й обсяг інформації, які не нашкодять йому під час розгляду справи. На підставі цих доказів у справі було складено подання з попередніми висновками, яке було внесено на розгляд органу Комітету та направлено на адресу підприємства.
Коли сільгосппідприємство отримало подання про попередні висновки в справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, воно підготувало відповідь зі спростування всіх доводів Харківського обласного територіального відділення АМКУ:
1. Щодо визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками сільгосппризначення нами було зазначено, що положення Закону України «Про оренду землі» (ст. 21) визначають основні принципи встановлення орендної плати, а саме її договірний порядок ыпорядок її індексування, і за своєю юридичною силою мають перевагу над положеннями Указу №725. Положення указу щодо встановлення орендної плати в розмірі не меншому за 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки мають рекомендаційний характер, який може бути враховано сторонами договору оренди під час укладання такого договору та визначення розміру орендної плати.
Такий висновок підтверджувався наявною судовою практикою. Наприклад, ухвалою колегії суддів Судової палати по цивільних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2010 р. №6-8114св10 було визначено, що положення Указу №725 мають рекомендаційний характер і відповідно до Цивільного кодексу України (ЦКУ) можуть бути підставою для зміни умов договору оренди, або ж для його розірвання за згодою сторін (ч. 1 ст. 651 ЦКУ), або за правилами, передбаченими статтею 652 ЦКУ.
2. Щодо визначення монопольного (домінуючого) становища підприємства нами було зауважено, що АМКУ неправильно визначив споживачів і постачальників послуг на товарному ринку, а також неправильно розтлумачив правовідносини між підприємством і власниками паїв. Ці правовідносини регулювалися договорами оренди земельних ділянок, тобто підприємство було споживачем товару (паїв) за договорами оренди, а не надавало послуги.
Однак у грудні 2011 року на засіданні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМКУ було ухвалено рішення, згідно з яким:
1. Визнано, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону №2210 підприємство займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із набуття в оренду земельних часток (паїв) із часткою 100% у межах орендованих земельних часток (паїв) на територіях Юрченківської, Котівської та Пільнянської сільських рад Вовчанського району Харківської області.
2. Визнано, що підприємство, не привівши у відповідність з Указом №725договори оренди землі з власниками земельних часток (паїв) у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 3% вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
3. Згідно з абзацом другим частини другої та частиною шостою Закону №2210 на підприємство накладено штраф у розмірі 68 тис. грн.
4. Зобов’язано підприємство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом:
– надання документів, які підтверджують виплату власникам земельних часток (паїв) орендної плати в розмірі не меншому ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і внесення змін до договорів оренди землі з власниками земельних часток (паїв) у частині визначення розміру орендної плати на рівні 3%, у двомісячний термін із дня отримання рішення;
– проведення державної реєстрації змін до договорів оренди земельних часток (паїв) до 1 квітня 2012 року.
Оскарження
Рішення органів АМКУ можуть бути оскаржені повністю або частково до господарського суду у двомісячний термін. Тож нами було подано відповідний позов.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 6 лютого 2012 року позов підприємства до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було задоволено та визнано недійсним рішення Адміністративної колегії цього відділення про зловживання монопольним (домінуючим) положенням із боку підприємства. Господарський суд у своєму рішенні зазначив, що органом АМКУ не було доведено, що підприємство відмовляло власникам земельних часток (паїв) у перегляді розміру орендної плати за користування їхніми земельними ділянками. Підприємство як одна зі сторін договорів оренди не наділене правом вносити зміни в договори оренди в односторонньому порядку. Судом було встановлено, що досліджені договори оренди землі відповідали постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі»від 3 березня 2004 р. №220.
Також, на думку суду, органом АМКУ не було вжито належних заходів для встановлення дійсних товарних меж ринку, зокрема, не було проведено анкетування покупців (споживачів) юридичних і фізичних осіб, як це визначено в Тимчасових методичних рекомендаціях. Визначення в оскаржуваному рішенні територіальних (географічних) меж ринку штучно звужувало вказані межі ринку, оскільки мова йшла не про межі відповідних сільських рад Вовчанського району Харківської області чи межі інших адміністративно-територіальних одиниць, а лише про земельні ділянки, які перебували в оренді підприємства. Таке визначення територіальних меж ринку суперечило положенням підпункту 1.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку.
В оскаржуваному рішенні були визначені такі бар’єри вступу на ринок для інших суб’єктів господарювання, як недоцільність унаслідок високого рівня транспортних витрат обробляти невеликі (менше ніж 8 га) земельні частки (паї) окремих власників у місцях, що розташовані на значній відстані. На підтвердження цього не було надано доказів здійснення будь-яких розрахунків транспортних й інших витрат на обробку земельних ділянок.
Вищенаведені обставини стали підґрунтям для визнання рішення Харківського обласного територіального відділення АМКУ від 8 грудня 2011 р. недійсним.
Хеппі енд
Варто зазначити, що підприємство клієнта нашої компанії стало лише першою жертвою протиправної політики Антимонопольного комітету України, яка була спрямована на поповнення електорату колишньої влади шляхом підвищення розміру орендної плати за користування земельними паями до 3% від нормативної грошової оцінки земель. АМКУ навіть був змушений залучити адміністративний механізм впливу на суд, щоб не допустити формування усталеної судової практики, яка повністю суперечила б позиції держави. У зв’язку із цим рішення Господарського суду Харківської області було скасоване судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Від редакції
Ми повністю погоджуємося з позицією автора в тому, що спроби АМКУ визначати рекомендації Указу Президента вищими від норм законів шкодять розвиткові правової системи в нашій державі та є по суті відлунням феодальної правосвідомості. Водночас ми не можемо погодитися з деякими висновками по суті конфлікту, що висвітлюється, а саме з тим, що агрохолдинг нібито не зловживає монопольним становищем у землекористуванні в певних районах, і що заниження агрохолдингом рівня орендної плати за земельні паї є нібито наслідком вільних домовленостей між орендарем й орендодавцем. На нашу думку, отримати коректне висвітлення цього конфлікту можна було б лише в тому разі, якби друга його сторона (власники паїв) мали б таку саму юридичну підтримку, яку мають великі агроформування.
журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
