Грунтові гербіциди є базовими препаратами для захисту польових культур від бур’янів. Найбільш виправдано їх застосовувати в посівах просапних культур, які мають слабку конкурентоздатність до бур’янів. До таких належать основні бюджетоутворювальні культури господарств — соя, кукурудза на зерно та соняшник.
У системі захисту посівів сої, кукурудзи на зерно та соняшнику від бур’янів важливе місце посідають ґрунтові гербіциди з хімічного класу хлорацетамідів. Серед цих сполук уже тривалий час лідерство тримають препарати з діючою речовиною ацетохлор, 900 г/л. Їх застосовують для обприскування ґрунту до сівби, під час сівби, після сівби, але до появи сходів цих культур. Компанії з виробництва ґрунтових гербіцидів на основі ацетохлору пропонують їх для контролю злакових (види мишію, плоскуха звичайна, види пальчатки, тонконіг однорічний, види вівсюга, гумай (сходи з насіння), види проса й ін.) і дводольних (лобода біла, види щириці, амброзія полинолиста, види ромашки, грицики звичайні, види гірчаку, паслін чорний, портулак городній, зірочник середній, осот рожевий (з насіння), дурман звичайний та інші) бур’янів.
В останнє десятиліття низка компаній пропонує сільгоспвиробникам нашої держави новіший хлорацетамідний ґрунтовий гербіцид на основі діючої речовини пропізохлор, 720 г/л. Його зареєстровано для застосування в посівах кукурудзи, соняшнику, буряків цукрових, сої та ріпаку. Спосіб і час оброблення ним аналогічний до ацетохлору. Крім того, окремі компанії пропонують уносити його у фазу 3–4 листки — у кукурудзи та у фазу 2–4 справжніх листки — ріпаку. Пропізохлор контролює здебільшого ті самі види бур’янів, що й ацетохлор. Крім того, за каталогами компаній, пропізохлор також контролює метлюг звичайний, види галінсоги, підмаренник чіпкий, лутигу розлогу, гірчицю польову, види маку, спориш звичайний, талабан польовий, волошку синю, кропиву глуху, кривоцвіт польовий, рутку лікарську, кучерявець Софії.
Відомо, що чутливість окремих видів бур’янів до діючих речовин гербіцидів може відхилятися від зазначених показників, коли відбувається процес формування резистентності в бур’янів і за нетипових умов. З огляду на це й не тільки у цій статті хочемо показати наші майже десятирічні результати польових досліджень та експедиційних спостережень щодо впливу ацетохлору та пропізохлору на бур’яни та культурні рослини.
Випробування на сої
За нашими багаторічними дослідженнями ацетохлор (2,5–3,0 л/га) знижує загальну кількість бур’янів у посівах сої на 88–91%, їх масу — на 88%. Насамперед препарат знищує основні види злакових просоподібних (плоскуху звичайну, мишій сизий і зелений) і щириці (звичайну, жминдоподібну, білу й інші). Відносно стійкими до цього гербіциду є бур’яни з родини капустяних (гірчиця польова, редька дика, падалиця ріпаку) й гречкових (гірчак розлогий, фалопія березкоподібна), підмаренник чіпкий, куколиця біла, амброзія полинолиста, дурман звичайний, нетреба звичайна. Також за нашими багаторічними спостереженнями нині відбувається процес формування резистентності в лободи білої до ацетохлору.
Для отримання надійного гербіцидного ефекту ґрунтові препарати рекомендують вносити під передпосівну культивацію. Проте ми встановили, що ацетохлор за використання його під передпосівну культивацію проявляє сильну гнітючу дію на здатність сої формувати азотфіксувальні бульбочки, що в результаті нівелює різницю в урожайності між варіантами різних способів і строків його застосування.
За використання гербіцидів на основі ацетохлору після сівби до появи сходів сої їх ефективність значною мірою визначається кількістю опадів у перші 15 діб після внесення. У наших дослідах у згаданий вище період за кількості 30 мм і більше опадів загибель злакових однорічних бур’янів становила 82%, а за вдвічі меншої їх кількості ефективність гербіциду була на 16% нижчою. Проте слід пам’ятати, що під час сильних дощів на фоні внесення ацетохлору в період утворення примордіальних листків (до другого трійчастого листка) можливе «підпалювання» сої (фото 1).
Висока ефективність дії ґрунтових препаратів, зокрема й на основі ацетохлору, залежить не лише від особливостей метеорологічних умов конкретного року, а й від вирівняної поверхні поля, дрібногрудкуватої структури ґрунту та рівномірного розподілення препарату в шарі ґрунту 0–5 см. Крім того, ми встановили, що боронування, проведене відразу після внесення ацетохлору, руйнує «гербіцидний екран», чим знижує ефективність цього гербіциду.
Пропізохлор за гербіцидною ефективністю подібний до ацетохлору. Рівень контролювання загальної кількості та маси бур’янів у наших дослідженнях становив відповідно 86 і 82% наприкінці вегетації сої. Перевага пропізохлору над ацетохлором полягала в більшій толерантності сої до цього гербіциду — ми не спостерігали «підпалення» молодих рослин культури пропізохлором, коли в перші дні після застосування цих гербіцидів випадали значні опади. Крім того, на фоні внесення пропізохлору формувалася більша кількість і маса азотфіксувальних бульбочок на кореневій системі сої, ніж на фоні ацетохлору. Також за використання пропізохлору виявлено тенденцію до збільшення вмісту білка в насінні сої.
Ефективність на кукурудзі
У наших багаторічних дослідженнях гербіцидна активність пропізохлору (2,5 л/га) у посівах кукурудзи на зерно була дещо меншою, ніж ацетохлору (2,5 л/га). За першого обліку загибель усіх бур’янів за кількістю від ацетохлору становила 93%, а від пропізохлору — 88%. За другого обліку загальна кількість бур’янів в першому випадку зменшилась на 89%, а другому — на 84%. Зменшення маси бур’янів у кінці вегетації кукурудзи від ацетохлору становило 76%, а від пропізохлору — 67%.
Фітотоксичний вплив обох гербіцидів на чисельність і масу злакових однорічних бур’янів був значно сильнішим, ніж на дводольні малорічні види. Мишій сизий був однаково чутливим до ацетохлору і пропізохлору. В кінці вегетації кукурудзи зниження кількості цього виду в обох випадках коливалося в межах 78–79%. Дія цих препаратів на плоскуху звичайну була відчутнішою, особливо ацетохлору — загибель цього виду становила 94%, а від пропізохлору — 89%.
Ефективність обох діючих речовин за післяпосівного внесення значною мірою залежала від опадів у перші дні після їх застосування. Установлено, якщо в перші 10 днів після внесення цих препаратів кількість опадів становила відповідно 53, 14 і 26 мм, то зниження загальної маси бур’янів на час збирання врожаю під дією ацетохлору досягло відповідно 99, 45 і 95%, а пропізохлору — 99, 25 і 94%. Отримані результати також свідчать, що пропізохлор для ефективного прояву своєї гербіцидної активності вимогливіший до вологості ґрунту.
В умовах, коли підвищена вологість ґрунту на початку вегетації активізувала дію обох гербіцидів, була помітна тенденція більших надбавок урожайності на варіанті з пропізохлором, ніж ацетохлором. Коли в перші дні після сівби кукурудзи стояла суха погода і внесені гербіциди почали діяти тільки після випадіння достатніх опадів, перевага була за ацетохлором. У середньому за роки досліджень рівень урожайності від застосування обох гербіцидів був практично однаковим.
Порівняння на соняшнику
Кількість дослідо-років із вивчення ацетохлору та пропізохлору в посівах соняшнику була меншою, ніж на кукурудзі. Крім того, метеорологічні умови періоду досліджень характеризувалися браком опадів у поєднанні з аномально високою температурою повітря. За таких умов ефективність досходового внесення ацетохлору і пропізохлору в нормах 2,5 л/га на час збирання врожаю становила відповідно: за кількістю — злакові однорічні — 71 і 57%, дводольні малорічні — 69 і 56%; за масою — злакові однорічні — 90 і 86%, дводольні малорічні — 78 і 81%. Чисельність мишію сизого ацетохлор і пропізохлор контролювали відповідно на 69 і 50%, а плоскухи звичайної — на 94 і 83%.
Зафіксовано деяку тенденцію зниження врожайності під впливом ацетохлору (на 0,14 т/га до пропізохлору), яка була в межах помилки досліду. Імовірно, що ацетохлор виявив певне пригнічення на культурні рослини. До речі, в умовах надмірної вологості ґрунту й понижених температур ми не одноразово фіксували прояв фітотоксичності на рослинах соняшнику від ацетохлору, в окремих випадках — значний (фото 2).
У ході численних експедиційних спостережень установлено, що в посівах соняшнику резистентними до пропізохлору є всі ті види бур’янів, що виявилися відносно стійкими до ацетохлору в посівах сої (наведено вище). В посівах соняшнику після попередника ячмінь ярий зафіксовано низьку ефективність (до 50%) ацетохлору і пропізохлору до вівсюга звичайного та вівсюга Людовика. Падалиця проса посівного (Panicum miliaceum L.) в посівах культури виявилася помірно чутливою (ефективність 50–80%) до цих двох діючих речовин, а проса смітного (Panicum miliaceum var. ruderale) — стійкою. Також в останні рік-два ми помітили, що щириця звичайна починає набувати стійкість до пропізохлору.
Уже тривалий час точаться дискусії щодо виведення ацетохлору з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», бо він має низку вад щодо впливу на людину та довкілля. Якщо так станеться, то, ймовірно, пропізохлор посяде його місце. Підтвердженням цього є вже внесені до «Переліку…» гербіциди, де скомбіновано пропізохлор з іншими діючими речовинами.
Роман Гутянський, канд. с.-г. наук
Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
