Абстрактна економія
Розуміння типових помилок дозволить збудувати той тип елеватора, що повністю відповідатиме потребам господарства.
Починаючи будівництво нового елеватора, власник обов’язково проведе геологічне дослідження, від результатів якого залежить визначення можливості спорудження елеватора на цьому майданчику та обрання оптимальних будівельних технологій, розуміння того, скільки коштів необхідно витратити на будівництво.
Із боку економіки аналогом геологічного дослідження є дослідження маркетингового середовища. Однак необхідність глибокої економічної розвідки розуміють не всі інвестори — часто дослідження маркетингового середовища та обчислення економічної доцільності й прибутковості майбутнього елеватора проводять спрощено та формально. Звісно, неправильна оцінка ринкової позиції ніяк не відобразиться на технічній досконалості елеватора, однак навряд інвестор ставить собі за мету отримання естетичної насолоди від досконалого елеватора: зазвичай інвестора цікавить те, наскільки елеватор буде прибутковим.
Отже, яких типових помилок припускаються інвестори, обчислюючи економічну ефективність майбутнього елеватора?
Помилка перша — без маркетингу
ігнорування маркетингового середовища. Більшість сучасних вітчизняних елеваторів ментально залишилися в 30-х роках минулого століття. Ставлення до елеватора як до «зсипного пункту», куди навколишні селяни зобов’язані звозити зерно, підкріплене обчисленнями економічної ефективності (вартості будівництва на 1 т зерна), призводить до появи елеваторів-монстрів. Зауважмо: попри те, що сертифіковані зерносклади не забезпечують і 50% потреби українських аграріїв у збереженні зерна, вони водночас завантажені лише приблизно на половину. Неважко підрахувати, що 3/4 урожаю зберігають поза сертифікованими елеваторами, що, до речі, повністю вписується в загальносвітовий тренд — збереження 80% урожаю безпосередньо в господарстві-виробникові. Отже, головним конкурентом елеватора є не інші елеватори, а безпосередньо агровиробники. У конкурентному змаганні з ними основним запитанням, на яке необхідно отримати відповідь, є вдале розташування елеватора, а саме:
Помилка друга — нерозуміння профілю
Ігнорування маркетингового профілю елеватора. Ідентичні з технічного боку елеватори, навіть розташовані в тому самому місці, можуть мати абсолютно різний маркетинговий профіль. Різницю між комерційними й обслуговуваними елеваторами наведено в таблиці.
Таблиця. Порівняльний аналіз різних типів елеваторів
|
Обслуговуваний елеватор |
Комерційний елеватор |
|
|
Маркетингове середовище |
Завершує логістичний ланцюжок виробництва зерна |
Працює в умовах мінливого маркетингового середовища |
|
Обсяг послуг |
Відносно гарантований обсяг послуг (план) |
Обсяг послуг залежить від зовнішніх факторів і політики елеватора |
|
Рентабельність |
Рентабельність на межі собівартості надання послуг |
Висока рентабельність. Надвисока рентабельність деяких послуг (відвантаження, приймання) |
|
Економічний сенс |
Лідерство за витратами |
Отримання прибутку за рахунок масштабу виробництва |
Помилка третя — неглибокий аналіз окупності
Спрощення економічної моделі майбутнього елеватора. Повний бізнес-план майбутнього елеватора може мати довільний формат. Однак мінімум економічних показників, які треба визначити, такий:
У визначенні ефективності проекту часто послуговуються лише розрахунками об’єму збереження та вартістю будівництва з розрахунку на 1 т зберігання зерна. Усе у повній відповідності до одного із законів Мерфі: «Складні проблеми завжди мають прості, легкі для розуміння неправильні рішення». У чому проблема такого підходу? Розглянемо два умовні аналогічні за вартістю елеватори.
Елеватор А програватиме елеватору Б з позиції вартості будівництва з розрахунку на 1 т зберігання зерна. Однак завдяки чому досягнута така ефективність? Елеватор Б матиме менш продуктивне (а відповідно дешевше) транспортне обладнання, очисні машини та сушарки. Якщо в ролі обслуговуваного елеватора з такими недоліками можна миритися завдяки ефективному плануванню, то для комерційного елеватора зі значними піковими навантаженнями з приймання, доробки та перевалки зерна ці недоліки можуть стати критичними: мала пікова продуктивність спричинятиме «відмову від обслуговування» через черги клієнтів, а відтак, їхнє небажання працювати із цим елеватором надалі.
Помилка четверта — у пошуках Жар-птиці
Поширеною помилкою є гонитва за абстрактною енергоефективністю. На ринку представлено моделі високопродуктивних сушарок із вражаючими характеристиками. Будучи теоретично ефективними, для окремих елеваторів (купівля високотехнологічної та високопродуктивної сушарки дозволяє домогтися найнижчої собівартості тонновідсотка вологопониження) у реальних умовах такі сушарки можуть стати вкрай неекономічними. Проблема — високопродуктивна сушарка потребує забезпечення потоком зерна, який відповідав би її продуктивності. Тут є дві проблеми: перебої з отриманням достатньої кількості зерна, що призводить до зменшення ефективності роботи сушарки, та приймання зерна із суттєво різною вологістю. Щоб сушити таке зерно (із різною вологістю), зазвичай застосовують два методи: простий і дешевий — коли на сушарці вимикають автоматику, і більш складний й відповідно дорожчий — зерно залишають «відлежатися» на пару діб, таким чином урівнюючи вологість. За першого методу страждає якість зерна, за другого — елеватор повинен мати відповідні силоси для збереження вологого зерна. Якщо враховувати непрямі витрати на необхідність підтримання потоку зерна, а також витрати на тимчасове його зберігання, то експлуатація великої високопродуктивної сушарки, а відповідно собівартість відсотка вологопониження, може виявитися набагато дорожчою за експлуатацію малої, простої та менш продуктивної сушарки. Не дивно, що, наприклад у Канаді, елеватори часто комплектують двома сушарками різної продуктивності. Початкові витрати на обладнання компенсуються економією на витратах.
Останні роки серед агровиробників панувала думка, що сучасний елеватор — це великий елеватор. На мою думку, у наступне десятиліття значно зросте кількість реалізованих проектів невеликих, спеціалізованих (можливо навіть монокультурних) високопродуктивних елеваторів.
Олексій Харсун
журнал The Ukrainian Farmer, травень 2014 року
The Ukrainian Farmer
