Набув чинності новий закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів.
На тлі глобальної пандемії та новин щодо пошуку вакцини проти COVID-19 спостерігається якась нездорова тиша навколо корупції, легалізації доходів, протидії тероризму… Так от, тиша оманлива, бо 28 квітня набув чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361IX від 06.12.2019 (далі — Закон №361), і його новації зачеплять багатьох бізнесменів, оскільки державі кортить знати, куди спливають ваші гроші (хто ваш бенефіціар).
Чого бажає держава?
Державним реєстраторам потрібно подавати інформацію про дійсних власників підприємства. Раніше теж треба було, але з 28 квітня цей процес набуде особливої вишуканості.
Передусім визначимося хто ж він такий, той кінцевий бенефіціарний власник. Якщо мовою закону ним може бути:
• будь-яка фізична особа, що здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;
• для юридичних осіб — будьяка фізична особа, що здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/ володіння);
• для трастів, утворених за законодавством країни їх утворення, — засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, що здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
• для інших подібних правових утворень — особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою прямого вирішального впливу на діяльність бізнесу є володіння фізичною особою часткою не менше 25% статутного капіталу або ж право голосу юридичної особи. І не поспішайте видихати, якщо таку інформацію ви вже подавали, бо її треба оновити (а якщо не оновити вчасно, то треба заплатити штраф, а потім все одно оновити). Так що оновлюйте вчасно, бо так точно дешевше.
У частині 4 Перехідних положень Закону №361 зазначено, що «юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності».
Чого бажає Закон?
Закон бажає справедливості і прозорості. Фактично в ЄДР повинні міститися відомості про юридичну особу щодо її кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо таким засновником є юридична особа. Тобто ланцюг власників — юридичних осіб — все одно має привести до певної фізичної особи або групи осіб, які й володіють бізнесом.
До того ж недостатньо вказати тільки ПІБ, дату народження та паспортні дані бенефіціара, а необхідно розкрити характер та ступінь бенефіціарного володіння, тобто розкрити реальну вигоду.
Досить часто компанії у відомостях, які вносяться в ЄДР, зазначають, що кінцевий бенефіціар відсутній. За старим законодавством було приблизно так: ну нема бенефіціара, то й нема. За новим — треба буде пояснити причину його відсутності. Така причина має бути обґрунтованою і вона буде зазначена в ЄДР.
Протягом трьох місяців із дня набуття чинності Наказу Держфінмоніторингу про затвердження форми та змісту структури власності всі юрособи мають подати/уточнити/оновити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників.
Треба вже бігти чи можна зачекати?
Поки що бігти не треба. По-перше, законом визначено тримісячний строк для надання інформації. По-друге, державі потрібен час, щоб внести зміни до форм документів, які подають держреєстратору, в частині уточнення даних щодо кінцевих бенефіціарних власників.
Якщо нові форми будуть готові на момент набрання чинності новим Законом, то оновлення інформації треба буде зробити протягом короткого періоду: з 28.04.2020 по 28.07.2020.
Подати таку інформацію (враховуючи доволі короткі строки — три місяці) можна трьома способами:
1) у паперовій формі особисто (через ЦНПАи або суб’єкта держреєстрації) або через представника/підписанта за ЄДР;
2) у паперовій формі поштовим відправленням (справжність підпису заявника на реєстраційній заяві засвідчується нотаріально);
3) в електронній формі (через «Онлайн Будинок юстиції»).
Подали і забули? І не мрійте!
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів — це не разова акція. Інформацію про кінцевих бенефіціарів потрібно буде підтверджувати щороку.
За новим Законом юрособи щороку протягом 14 календарних днів із дати державної реєстрації подаватимуть держреєстратору такі документи:
1) заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства. Форму та зміст структури власності на сьогодні власники визначають самостійно. А ось з 28.04.2020 це має робитися у порядку, затвердженому Держфінмоніторингом за погодженням з Мін’юстом;
3) витяг, виписку чи інший документ із торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента в країні її місцезнаходження (у разі, якщо засновником юрособи є юридична особа-нерезидент);
4) нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юрособи, для фізособи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, для фізособи-резидента.
Змінився бенефіціар? Не чекайте, повідомляйте!
На юридичну особу покладається обов’язок не лише мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в наявності, підтримувати її в актуальному стані, а й повідомляти держреєстратора про всі зміни, які в ній відбулися, протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення. Такі ж правила діють і для виправлення помилок. Виявили помилку в раніше поданій інформації — маєте 30 днів на її виправлення.
До речі, є й ті, кому пощастило не розкривати інформацію про бенефіціарів. Список щасливчиків, визначених попереднім законом, відрізняється лише на один пункт — це підприємства, створені після 28.04.2020. І це цілком логічно, оскільки новостворені підприємства повинні будуть розкрити інформацію про бенефіціарів під час реєстрації.
Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юрособи спричиняє накладення штрафу на керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу), від 17 тис. до 51 тис. гривень (ч. 6 ст. 166-11 КУпАП). Штрафи буде застосовувати Мін’юст, його територіальні управління в межах повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
***
Державному реєстратору треба повідомляти правду, тільки правду і нічого окрім правди. Бо за подання завідомо неправдивих відомостей реєстрації юридичної особи Кримінальним кодексом передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 тис. до 136 тис. гривень), або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Тож будьте здорові й повідомте вчасно про бенефіціарів куди треба.
Тетяна Паєнтко, д-р. екон. наук, сертифікований аудитор керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»
газета “АгроМаркет”, травень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
