Серед найпоширеніших хвороб на молочнотоварних фермах тваринники називають насамперед мастит, кетоз, вірусні та бактеріальні інфекції. Важливу роль відіграють також хвороби ратиць, спричинені поганим менеджментом, стресом і гігієною.
Рівень захворюваності на мастит у корів на фермах значно варіюється залежно від умов утримання, гігієни, віку тварин і стадії лактації. Клінічно виявлений мастит можна спостерігати у 2,5–4,1% корови у певні періоди, але субклінічний мастит, що виявляють за допомогою аналізу молока на кількість соматичних клітин, може бути набагато поширенішим, досягаючи значних показників у здорових стадах. Основними чинниками виникнення хвороби є неналежні умови утримання, неправильна гігієна доїння та доїльного обладнання, а також травми вимені.
Як відомо, захворювання на мастит призводить до втрати продуктивності, погіршення здоров’я тварини й навіть вибракування. Водночас лікування хвороби є доволі витратним, бо потребує застосування антибіотиків та інших медикаментів. Водночас неправильно підібраний антибіотик або недостатній час лікування може призвести до хронізації хвороби та необхідності повторного (і дорожчого) лікування. Окрім того, є дуже заразні види маститів і вкрай важкі для лікування, наприклад, мікоплазмовий мастит корів, який практично неможливо повністю вилікувати, особливо якщо він охоплює всю ферму. Тож відповідальні господарі віддають перевагу профілактиці хвороби, створюючи для корів якісні умови утримання та постійно моніторячи стан здоров’я. У результаті кількість захворювань на мастит можна звести практично до нуля. І це не перебільшення, а реальність. Так, у Глобинському м’ясомолочному комплексі, що на Полтавщині, на 1500 корів припадає одна маститна корова.
— Таких показників досягаємо завдяки комплексній роботі всієї команди — ветеринарної служби, зоотехніків, інженерів, технічних працівників, — наголошує головний лікар ветеринарної медицини комплек су Сергій Алімов. — Адже за яких умов є ризики виникнення маститу? Загазоване повітря, висока / низька температура та вологість повітря, волога в лежаках, брудна підстилка тощо. Ми насамперед створили для корів комфортні умови утримання — у кожному корпусі встановили вентилятори та вентиляційні штори — спеціальні системи, що слугують для створення сприятливого мікроклімату, регулювання температури, світлопроникнення та провітрювання приміщення. Постійно проводимо дезінфекцію стійломісць з обов’язковим підсушуванням, для новотільних корів застосовуємо підсушувач з умістом йоду. У нас тварини лежать на матах, додатково підстилаємо тирсою. Тобто головне — чистота на фермі та комфорт корів.
Дуже велике значення для запобігання виникненню маститів має якісна підготовка корів до доїння, ретельне очищення вимені до та після доїння. На Глобинському м’ясо-молочному комплексі цю функцію виконують автоматичні щітки для очищення сосків вимені перед доїнням з одночасним дезінфікуванням, нерідко з перекисом водню для знезараження мікротріщин чи ранок на вимені. Водночас 40 хв після доїння корови витрачають на споживання кормів — це час, протягом якого закривається дійковий канал, відтак через нього всередину вимені вже не потрапить збудник. Це загальновідомі правила, яких на Глобинському м’ясо-молочному комплексі неухильно дотримуються.
Система моніторингу
Утім, звісно, левову частку роботи щодо запобігання поширення маститу й інших хвороб виконує ветеринарна служба, постійно контролюючи молоко на наявність збудників. Щоб визначити збудника для профілактування хвороб, відібрані проби молока відправляють в лабораторію. Окрім того, двічі на місяць на фермі проводять так званий тест на мастит, що дає змогу виявити хворобу на ранній стадії за допомогою тест-системи. У питаннях раннього виявлення інфекційних хвороб Глобинський м’ясо-молочний комплекс співпрацює ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (Харків), фахівці якого щоквартально долучаються до моніторингу збудників на фермі.
За словами головного ветлікаря, надзвичайно спрощує завдання виявлення хвороби на ранній стадії, коли навіть не проявляються її симптоми, ультразвуковий аналізатор якості молока AfiLab від компа нії Afimilk (партнер компанії «УВТ»). Прилад безперервно збирає дані не лише про якість молока, а й важливу інформацію, яку можна використати для виявлення тварин, на яких треба звернути увагу.
— Інформація про проблемну корову відразу надходить до центрального комп’ютера, і оператор системи повідомляє про неї лікарів, — розповідає Сергій Алімов. — Окрім того, у кожного лікаря в телефоні встановлено застосунок, де в режимі онлайн є інформація про відхилення в стані здоров’я тварин. Лікар бачить повну інформацію про цю корову: у якій вона групі, яка в неї лактація, коли її запліднювали, який має надій тощо. Дуже полегшила завдання виявлення маститу ця програма: лікарю не потрібно проводити повний огляд неблагополучної корови, намагаючись з’ясувати причину погіршення її стану, — програма все зробила за нього, давши попередній діагноз. Лікар тільки повинен зцідити молоко та перевірити за допомогою реагенту можливі зміни в молоці. У разі підтвердження діагнозу «мастит» передає інформацію на центральний комп’ютер, після чого тварину переводять в окрему групу, де їй лікар надає допомогу.
Сергій Алімов перелічує й інші переваги AfiLab, зокрема інформування про стан здоров’я новотільних корів, процес румінації, навіть комфорт чи дискомфорт перебування в групі.
— Окрім завчасного виявлення проблеми програма значно зменшує витрати часу працівників на моніторинг стану корів, а отже, підтримує їхнє здоров’я та продуктивність. Думаю, від програми залежить 50% результативної роботи ферми. А це, зокрема, надої близько 40 л/голову з умістом жиру 3,9% та білка 3,50–3,55%.
The Ukrainian Farmer
