Значну шкоду сходам озимої пшениці восени можуть завдавати злакові мухи

Значну шкоду сходам озимої пшениці восени можуть завдавати злакові мухи. Личинки пшеничної мухи пошкоджують кілька стебел рослини. Личинки гессенської живляться соком, унаслідок чого рослина відстає в рості, утворює більшу кількість стебел. Личинки шведської мухи руйнують конус наростання стебла, що спричиняє його відмирання. Личинки чорної пшеничної – підгризають основу центрального листка, внаслідок чого пригнічується й відмирає центральне стебло, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Посіви ранніх строків сівби найбільше пошкоджують злакові мухи, посіви оптимальних і відносно пізніх строків сівби пошкоджують значно менше. Лущення стерні пришвидшує появу сходів падалиці й бур’янів-резерваторів гессенської й шведської мух з проведення глибокої оранки через 7-14 днів знищує ці резервації шкідників. За перевищення ЕПШ (20–30 екз./стебло) рекомендовано застосовувати інсектициди з групи неоникотиноїдів чи піретроїдів, дозволених до використання в Україні.

Пошкодження посівів злаковими попелицями та цикадками погіршує кількість і якість потенційного врожаю зерна. Рослини стають сприятливішими до ураження збудниками грибних хвороб. Крім того, попелиці, як сисні шкідники, переносять вірусні хвороби. Навіть коли рослини озимих перебувають у стані зимового спокою, агрономи не мають втрачати пильність і повинні стежити, щоб мишоподібні гризуни не завдали значної шкоди.

Резервації мишоподібних – це лісосмуги, копиці, багаторічні трави. Ефекти ним проти гризунів є й застосування аміачної води 150–200 г/нору, зернові й інші отруйні принади з дозволенними до використання родентицидами.

Раніше повідомлялося, які фітофаги потенційно найбільш шкодочинні в посівах озимих восени.