Загортання в ґрунт усієї маси пожнивних решток значно підвищує вмісту гумусу у ґрунті – дослідження

Застосування рослинних решток агрокультур у сівозміні створює умови для стабілізації насамперед потенційної родючості ґрунту. За результатами стаціонарних дослідів на Ерастівській дослідній станції, за IV ротацію восьмипільної зерно-паро-просапної сівозміни після загортання в ґрунт усієї кількості нетоварної продукції спостерігалось істотне (на 0,22–0,34%) підвищення вмісту гумусу, як порівняти з контролем (3,88%) і варіантом мінеральної системи удобрення (4,07%).

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Володимир Чабан, кандидат сільськогосподарських наук (ДУ Інститут зернових культур НААНУ).

Аналітичні дані підтверджують і розрахунки балансу гумусу. За різко від’ємного його значення на контролі (-0,48 т/га) застосування соломи та листостеблової маси культур сівозміни як органічного добрива сприяло формуванню позитивного балансу гумусу (від 0,44 до 0,64 т/га).

Рівень компенсації його втрат досягав 137-154%, що свідчить про формування сприятливих умов для відновлення вмісту органічної речовини у ґрунті. Мінеральна система удобрення сприяла тільки скороченню на 25% дефіциту його балансу (-0,36 т/га).

Покращувався в сівозміні й баланс елементів живлення. Заорювання біологічної маси польових культур сприяло зменшенню дефіциту азоту в 4,1–6,6 раза (до 10-16 кг/га), а калію – у 2,3-4,6 раза (до 14-28 кг/га). З тим компенсація винесення азоту й калію досягала оптималь ного рівня – 88-94 і 77-90% відповідно елементам. Баланс фосфору лишається з невеликим дефіцитом і потребує додаткового внесення фосфорних добрив.

Раніше повідомлялося, як забезпечити ґрунт поживними речовинами завдяки правильній роботі з пожнивними рештками.