Який обробіток ґрунту під озиму пшеницю найоптимальніший після стерньових колосових

Варіантів основного обробітку під озиму пшеницю після стерньових колосових її попередників (озимих чи ярих пшениці, жита чи ячменю) може бути кілька. Це й традиційна оранка, яка може бути мілкою, середньою чи глибокою, і менш енергомісткі знаряддя обробітку – плоскорізи, чизелі або важкі дискові борони, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Кожен із них має свої переваги та недоліки. Недоліками альтернативних плугу знарядь є те, що вони лишають у верхньому шарі ґрунту всю стерню з букетом збудників хвороб, які будуть одразу ж поширюватись на рослини, висіяні на цьому фоні озимої зернової культури, і ще в молодому віці за відсутності імунітету до цих різних хвороб завдавати їм непоправної шкоди.

Звідси, з боку оздоровлення фітосанітарного стану посівів повторної озимини, й випливає потреба в застосуванні у цій сівозмінній ланці полицевого основного обробітку ґрунту. До того ж що на більшу глибину проводитимуть оранку в агрегаті з котком, то на більшу глибину загортатимуть стерню колосового попередника.

За мілкої оранки стерньові рештки попередника загортатимуться мілко й до їх місця «захоронення» швидше доходитиме молоде коріння, яке піддаватиметься дії збудників кореневих гнилей та інших не менш шкідливих хвороб.

З позиції глибини загортання стерні та витрат на оранку рекомендовано виробникам проміжний варіант – оранку на середню глибину (20-22 см): вона буде дешевшою за глибоку, а за екологічним впливом – ефективнішою за мілку.

Раніше повідомлялося, які особливості ґрунтообробітку у Степу та Південному Лісостепу за різних умов та якою має бути глибина загортання насіння озимої пшениці за різних умов.