Які потреби озимих культур в основних елементах живлення

Озимі культури надзвичайно вимогливі до умов живлення. На формування одиниці врожаю зерна з відповідною кількістю нетоварної продукції вони витрачають 25-50 кг азоту, 11-27 кг/га фосфору, 23-40 кг/га калію (табл). Біологічна потреба рослин в елементах живлення однотипна, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Надлишок азоту з осені призводить до інтенсивного росту, загущення, можливого переростання, до збільшення ймовірності загибелі посівів за несприятливих умов під час перезимівлі.

Критичний період потреби рослин у фосфорі припадає на осінню вегетацію. Його дефіцит уповільнює ріст кореневої системи, затримує розвиток рослин. Достатнє забезпечення фосфором також сприяє формуванню показників якості майбутнього урожаю. Брак калію порушує вуглеводний обмін, що знижує стійкість рослин до низьких температур.

Ураховуючи особливості живлення озимих, в осінній період розвитку вони потребують посиленого забезпечення насамперед фосфором і калієм і помірного – азотом. Орієнтуватися потрібно на середні норми (40-60 кг/га д. р.).

Підвищення концентрації фосфору в ґрунтовому розчині певною мірою нівелює негативну дію нетривалих засух упродовж вегетації рослин. Ефективність дії добрив залежить і від рівня родючості ґрунту. На його забезпеченість доступним азотом більшою мірою впливає якість попередника, тривалість періоду до сівби й умови для проходження амоніфікації і нітрифікації у цей час. Тому оптимізацію норм добрив доцільно проводити на основі ґрунтової діагностики в допосівний період або використовувати картограми забезпеченості ґрунтів елементами живлення з агрохімічних паспортів ділянок.

За підвищеного вмісту рухомих сполук фосфору і калію розрахункову норму добрив корегують за допомогою коефіцієнтів, зменшуючи її на 30%, а за високого обмежуються тільки припосівним їх унесенням, що суттєво скорочує фінансові витрати.

Раніше ми писали, як мікродобрива на основі фосфору й амінокислот допомогли ріпаку впоратися зі стресом після весняних заморозків.