Які особливості живлення рослин сої

Одним із вагомих чинників формування продуктивності сої є наявність у ґрунті необхідної кількості елементів мінерального живлення. Для формування 1 ц зерна соя використовує 6,5-7,5 кг азоту, 1,3-1,7 – фосфору, 1,8-2,2 кг – калію, пише журнал The Ukrainian Farmer.   

Надходження елементів живлення впродовж вегетаційного періоду відбувається нерівномірно. Від сходів до цвітіння її рослини засвоюють 5,9-6,8% азоту, 4,6-4,7 – фосфору та 7,6-9,4% – калію загального споживання.

Поглинання елементів мінерального живлення є найінтенсивнішим у фази цвітіння, формування бобів, початку наливання зерна (57,9-59,7% – азоту, 59,4-64,7 – фосфору, 66-70% – калію).

Максимальна кількість азоту засвоюється у фазу цвітіння та формування бобів, фосфору – від сходів до гілкування, калію – у фазі формування та наливу бобів. Споживання азоту рослинами зернових бобових культур із моменту проростання насіння до появи сходів відбувається внаслідок запасу азотних сполук у сім’ядолях.

Після появи сходів рослини можуть засвоювати молекулярний азот повітря, фіксований у бульбочках, або мінеральний азот ґрунту.

«Між ефективністю поглинання фосфору й азоту є тісний зв’язок. В умовах поганої забезпеченості рослин азотом скорочується засвоєння фосфору й навпаки. Погіршення азотного живлення через брак фосфору пов’язано з гальмуванням синтезу органічних кислот у рослині. Зниження потреби рослин у забезпеченості фосфором за умов дефіциту азоту пояснюється послабленням синтезу фосфоровмісних органічних сполук у клітинах», – ідеться в статті «Технологія для сої».

Нагадаємо, позакореневе підживлення сої підвищує індивідуальну продуктивність рослин, а сірка сприяє підвищенню вмісту олії в сої.