Які особливості внесення борного добрива на посіви ріпаку

Бор має важливе значення для проростання пилку, запліднення квіток ріпаку. Головна його роль – підвищення пластичності та еластичності тканин, що запобігає розтріскуванню стебел і кореневої шийки під час інтенсивного росту, а це запобігає потраплянню в рослину патогенних збудників. Утім, не варто перевищувати норму внесння 3 кг/га, бо залишок згубно впливатиме на наступну культуру в сівозміні, пише журнал The Ukrainian Farmer.   

Озимий ріпак зазвичай 25% бору засвоює з осені, а іншу частину – у фазу диференціації бруньок. Брак бору зумовлює запізнення фази розетки, так звана фаза «сидіння» ріпаку, молоді листки скручуються й стають зморшкуватими. На старих листках утворюються червонуваті або червоно-фіолетові плями.

Зовні рослина стає подібною на пошкоджену квіткоїдом, і досить часто ці ураження плутають. Стебло починає розтріскуватись, цвітіння та формування стручків погіршується, кількість насіння в ньому меншає, а достигання відбувається досить не рівномірно.

Щодо ґрунтових умов, то брак бору переважно фіксується на легких, кислих або ж провапнованих ґрунтах.

«Зазвичай борні добрива вносять як прикоренево, так і позакоренево разом із рідкими добривами або з водорозчинними мікродобривами у фазу розетки й бутонізації. Причому не можна вносити понад 3 кг/га, бо його залишок згубно впливатиме на наступну культуру в сівозміні», – зазначає Марія Августинович (Інститут живлення рослин).

Раніше повідомлялося, як визначити дефіцит молібдену та магнію в ріпаку.