Які особливості лущення пожнивних решток після різних сільгоспкультур
Допоміжною операцією, яка сприяє якісному проведенню основного обробітку як з обертанням, так і без обертання скиби, є лущення. Глибина та кратність післяжнивних лущень залежать від своєчасності, якості виконання цієї операції та від кількості післяжнивних решток, типу забур’яненості, механічного складу ґрунту, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Одноразове лущення після збирання зернових колосових краще виконувати важкими двослідними несиметричного типу дисковими боронами зі сферичними вирізними робочими органами, які забезпечують якісне розпушування й перемішування післяжнивних решток у 0–15-сантиметровому шарі ґрунту.
Високу ефективність роботи ці знаряддя забезпечують і після таких великостеблових попередників, як соняшник, кукурудза та сорго. За коренепаросткового типу забур’яненості високу ефективність забезпечує дворазове лущення:
- перше – слідом за збиранням попередника з мінімальним кутом атаки й глибиною розпушування 8-10 см, що сприятиме збереженню запасів залишкової вологи, швидкому відростанню багаторічних коренепаросткових бур’янів і проростанню насіння однорічних бур’янів;
- друге – після відростання розеток багаторічних бур’янів і масового проростання однорічних. Це лущення краще проводити лемішними лущильниками, які серійно виробляють в Україні. Вони забезпечують високу якість обробітку та продуктивність праці в разі агрегатування з тракторами класу 1 та 4.
За відсутності таких лущильників можна використовувати борони типу «Деметра» та інші – БДВ-6,3, БДВП-4, але кут атаки збільшити для забезпечення глибини обробітку до 14-16 см, що призведе майже до повного відмирання вже виснаженої кореневої системи багаторічних бур’янів. Якщо забур’яненість складається з однорічних рослин, потреби у проведенні дворазового лущення немає.
Раніше повідомлялося, як урожайність культур корелюється зі способом обробітку ґрунту та попередниками.