Як захистити посіви озимини від гризунів, – досвід
Цьогорічні вологі весна та літо, а також відсутність в пізньоосінній період ранніх морозів (до випадання снігу) сприяли поширенню і розмноженню мишовидних гризунів на полях. При тому, що статистика останніх 5 років була сприятливою (на рівні 0,5-2 колонії/га).
Про це розповів головний агроном «Астарти» Роман Павлик, інформує пресслужба агропромхолдингу.
Як зазначив фахівець, за чисельності 10 колоній на 1 га втрати врожаю можуть досягати 5-7%, за спалахів масового розмноження (20-40 колоній/га) – понад 25-30%.
Ступінь втрат від мишей залежать від характеру шкодочинності на культурах.
Так, на озимих зернових втрати пов’язані з поїданням пророслого зерна, а також з підвищеною риючою активністю мишей, за якої рослини часто гинуть.
В посівах озимого ріпаку гризуни є ще більш небезпечні. Вони масово поїдають листя рослин, оголюючи її, а також кореневу систему і, зокрема, кореневу шийку, знижуючи тим самим морозо- та зимостійкість ріпаку. Це призводить до зменшення густоти стояння і продуктивності посівів.
Кількість колоній рахують шляхом обстеження поля, рухаючись прямолінійно по діагоналі 1000 м. За виявлених 5 і більше колоній на 1 га – слід обов’язково братися до захисту посівів.
«Першу обробку поля слід робити восени, але ще не пізно проводити дані процедури і на початку зими, якщо поле не вкрите снігом. За наявності теплої погоди в грудні перша обробка може не дати бажаного ефекту. Якщо земля не скована морозом, миші можуть продовжувати розмножуватися, тож, у разі необхідності, якщо нема снігу – процедуру через 3-4 тижні повторюють», – зазначив Роман Павлик.
Для боротьби хімічним методом на ринку широко представлені як уже готові зернові принади, воскові брикети, пасти, так і ті, які готуються у господарствах на основі зерна (92-94%), соняшникової олії (3%) та препарату (3-5%). Принаду ретельно змішують та розкладають по 3 г в кожну нірку з наступним закриттям її землею.
Нагадаємо, до нових умов адаптувалися майже всі мишоподібні гризуни. Як повідомлялося, Полівка звичайна найпоширеніша на полях зернових колосових культур і посідає перше місце за шкодочинністю.