Як захистити посіви озимої пшениці від фузаріозу колоса
Надійність заходів захисту від фузаріозу колоса озимої пшенці здебільшого залежить як від вибору препарату, так і від своєчасності його застосування. До переліку діючих речовин, що контролюють хворобу, належать епоксиконазол, метконазол, протіоконазол, прохлораз, тебуконазол, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Джерелами інфекції є уражене зерно, де збудники зберігаються у вигляді міцелію (внутрішня інфекція) та конідій на поверхні, рослинні рештки (особливо кукурудзи), ґрунт. Крім того, резерваторами інфекції є бур’яни.
Доведено, що на формування видового складу та співвідношення видів значно впливають погодні умови, зокрема, режим зволоження. Причому основну роль відіграє не загальна кількість опадів за сезон, а лише ті, що випадають у період від цвітіння до достигання зерна.
Вони також значною мірою визначають рівень розвитку та поширення хвороби. Показано, що в умовах України за кількості опадів за цей період менше ніж 50 мм домінантним у комплексі збудників є F. poae, тоді як за вищого рівня зволоження – F. graminearum.
З цим чинником також пов’язана складність діагностики фузаріозу колоса в посушливі роки, оскільки гриби, що домінують за таких умов, не дають типових симптомів хвороби. Небезпечність такої зміни полягає в тому, що гриби секції Sporotrichiella, які виходять на перші позиції в патогенному комплексі збудників фузаріозу, є продуцентами трихотеценових міко[1]токсинів. Ці речовини можуть спричиняти гострі отруєння у людей і тварин.
Нагадаємо, волога погода спричинила розвиток хвороб колоса.