Як забезпечити ефективність зменшеної норми азотних добрив

За наявності мінімальної кількості азотних добрив (30–60 кг/га д. р.) роздрібне їх унесення втрачає сенс. Зазначену кількість добрив варто внести за один раз, але за умов, що гарантуватимуть їх максимальну дію, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Здебільшого таку кількість добрив уносять у ранні терміни, коли спостерігається добре зволоження верхнього шару ґрунту за відновлення вегетації рослин пшениці. Найактуальніше – за пізнього відновлення вегетації та на слабко розкущених, слабко розвинених посівах.

Підживлення азотними добривами в ранні терміни також актуальне для сортів, що мають короткий період весняного кущіння, зумовлений їх генетичними особливостями.

За раннього відновлення вегетації, особливо на площах із добре розкущеними, сильними з достатньою густотою (понад 800/м² пагонів) рослинами, підживити вказаними невисокими дозами добрив варто пізніше: в кінці фази кущіння – на початку виходу в трубку (фаза 29–30).

Підживлення азотом у цей період сприятиме кращому формуванню репродуктивних органів – елементів колоса і його структури. За наявності резерву добрив 80-100 кг/га д. р. і більше, особливо за умов нормального вологозабезпечення, варто застосувати роздільне дворазове внесення: по таломерзлому ґрунту або у фазу відновлення вегетації й у фазу виходу рослин у трубку.

У разі раннього відновлення вегетації нормально розкущені, розвинуті рослини підживлюють за схемою 30 : 70%: тобто 30% дози азоту – в перше підживлення і 70% – у друге. Недостатньо розкущені посіви підживлюють, відповідно, за схемою 60 : 40% або 50 : 50%. Приблизно така сама схема підживлень може бути на нормально розкущених посівах за оптимальних чи пізніх термінів відновлення вегетації рослин.

Раніше повіомлялося, за якої норми внесення рентабельність азотних добрив найвища.