Як урожайність культур корелюється зі способом обробітку ґрунту та попередниками

Суттєвим чинником регулювання запасів вологи у ґрунті є попередники, особливо соя, яка як пізня культура використовує більше води для формування врожаю. Тому, за результатами спостережень, запаси вологи перед сівбою ярого ячменю, попередником якого була соя, поступалися на 11-28 мм проти інших культур, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Польовий експеримент показав: врожайність озимої пшениці, ярих ячменю та вики, сої знижувалася мірою зниження інтенсивності основного обробітку ґрунту й збільшення концентрації мульчі в зоні розташування насіння.

Внаслідок агрофізичної та біотичної депресії ґрунтового середовища пряма сівба зернових культур в сівозміні призводила до зниження їх урожайності проти оранки, на 1,3-10,2%. Поліпшення умов аерації в результаті проведення мілкого розпушення шару ґрунту на 10-12 см одразу посилювало ростову реакцію рослин, і врожайність на базі мінімізації основного обробітку поступалася полицевій оранці тільки на 0,05-0,15 ц/га.

Таким чином, під час вирощування ярої вики, озимої пшениці, сої та ярого ячменю у сівозміні найефективніше ґрунтові та кліматичні ресурси типових чорноземів використовувались у разі застосування в системі основного обробітку ґрунту полицевої оранки.

Водночас для одержання своєчасних і однорідних сходів восени та навесні найкращим є мілкий обробіток комбінованими агрегатами з дисковими, стрільчастими або чизельними побочними органами. Перевагу в глибинному накопиченні вологи має зяблевий обробіток на 20–30 см різними знаряддями полицевого, плоскорізного, чизельного, безполицевого типу.

Нагадаємо, найкраще на технологію no-till реагує озима пшениця.