Як сидерація допомагає в боротьбі з деякими хворобами сільгоспкультур

У дослідах Поліської дослідної станції встановлено, що приорювання післяжнивного жита озимого сприяло значному зниженню ураження бульб картоплі паршею звичайною. Біла гірчиця та фацелія є ефективним засобом y боротьбі з нематодами, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Приорювання люпину вузьколистого в післядії знижувало ураженість зернових культур кореневими гнилями та підвищувало їх урожайність на 2,8–3,2 ц/га.

Післяжнивні сидерати можна формувати як із монопосівів, так і зерносумішок із бобових, злакових, капустяних родин:

• бобові – люпин вузьколистий, пелюшка, вика яра, серадела, горох, чина, боби й ін.;
• злакові – жито озиме;
• капустяні – редька олійна, ріпак озимий і ярий, гірчиця біла, свиріпа яра й озима;
• бурячникові – фацелія.

Ефективними є бобовозлакові сумішки: горох + овес, вика + овес, люпин + овес, горох + гірчиця, пелюшка з капустяними чи злаковими культурами й олійна редька + жито.

В цілому сидерація – це удобрення, яке утворюється шляхом перетворення сонячної енергії зеленими рослинами. Під її впливом знижується кислотність ґрунтового розчину, зменшується вміст рухомого алюмінію, змінюється видовий склад ґрунтової мікрофлори з переважанням корисних амоніфіксувальних, нітрофіксувальних і целюлозно-розкладальних мікроорганізмів, а також актиноміцетів.

Крім того, з кожною тонною абсолютно сухої біомаси сидерата додатково надходить у ґрунт 15-30 кг азоту, 6-7 – фосфору та 46-96 кг калію.

Раніше повідомлялося, які культури в сівозміні обмежують розвиток бурякової нематоди.