Як різні культури реагують на різні показники твердості ґрунту

Зернові культури цілком витримують підвищену твердість ґрунту (20–25 кгс/cм²), натомість для просапних, коренеплодів, садових й овочевих вона неприйнятна. Оптимальні параметри у цих випадках не перевищують 5–10 кгс/cм², пише журнал The Ukrainian Farmer.

Твердість понад 30 і особливо понад 50 кгс/см² пригнічує або зупиняє ріст кореневих систем більшості культур.

Найменшу твердість мають ґрунти легкого гранулометричного складу, а також добре гумусовані, оструктурені, свіжозорані ґрунти. Зі збільшенням у складі гранулометричних фракцій глинистих часточок й особливо під час підсихання ґрунту твердість відчутно зростає.

Ще раз наголосимо: кількість даних про динаміку твердості в різних ґрунтово-агрономічних умовах ніяк не можна порівняти з кількістю подібних робіт зі щільності будови ґрунтів. Виникла парадоксальна ситуація: щільність – популярний в дослідженнях показник, добре вивчена його динаміка залежно від типу ґрунтів, способів механічного обробітку, відомі вимоги більшості культур до нього, але у виробництві ним не послуговуються через відсутність сучасного методу.

Твердість, навпаки, легко може бути виміряна, але разом із тим погано досліджена. Результат такого стану ясний – фізичний стан ґрунтів у виробництві не визначається, а даних для вироблення обґрунтованих управлінських рішень недостатньо.

Раніше повідомлялося, як і для чого визначати твердість ґрунту.