Як підготувати ґрунт до сівби озимих за дефіциту вологи

Через дефіцит опадів усі заходи з підготовки до сівби озимини мають бути спрямовані на збереження та нагромадження вологи в ґрунті. Для її збереження проводять післязбиральне лущення полів на глибину від 5-6 до 8-10 см дисковими знаряддями або важкими культиваторами в єдиному технологічному циклі зі збиральними роботами – з мінімальним, не більше кількох годин, розривом у часі між звільненням поля від попередника й обробітком ґрунту, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Через 10-14 днів після лущення проводять наступний обробіток з одночасним вирівнюванням та ущільненням поверхні ґрунту. Зважаючи на дуже стислі строки робіт і наявність попередників, які пізно збирають, максимально застосовують важкі дискові борони й особливо – сконструйовані за типом дискового плуга з окремими стійками для кожного диска (на зразок агрегата АГД), та важкі культиватори, агрегатовані з подрібнювальними та притискними пристроями.

Після основного обробітку ґрунту площі під озимину мірою потреби боронують або культивують для провокації та знищення сходів бур’янів і падалиці. У разі створення мульчі з решток попередника та за низької забур’яненості поля його обробіток під озимі колосові можна на певний час відкласти й провести пізніше, за кращих умов зволоження.

У дотриманні оптимальних строків сівби допомагає застосування складних комбінованих агрегатів, призначених для сівби в попередньо необроблений ґрунт (які поєднують робочі органи для обробітку ґрунту з висівним блоком). Нульовий обробіток у його класичній формі можливий за сівби озимих зернових після попередників пізніх строків збирання (гречка, соняшник, соя, буряки цукрові).

У диференційованих системах обробітку ґрунту традиційні способи обробітку оптимально поєднуються з мінімальними, наприклад – з прямим висівом.

Раніше повідомлялося, які особливості ґрунтообробітку у Степу та Південному Лісостепу за різних умов та який ґрунтообробіток під озиму пшеницю найкраще підходить після зернобобових.