Як норми висіву озимої пшениці залежать від строків сівби

Біологічною особливістю хлібних злаків, зокрема пшениці, є наявність у їх онтогенезі фази кущіння, що слід ураховувати під час розрахунку норми висіву озимої пшениці.

Про це пише Олександр Земляний, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН) в журналі The Ukrainian Farmer.

«Існує думка, згідно з якою, чим менша норма висіву насіння, тим інтенсивніше кущіння. До певної міри – це так. Однак слід зазначити, що розмір колоса, сформованого на центральному стеблі, вищий від бокових. До того ж на процес кущіння впливають різні чинники – волога, азотний фон, температура, біологічні особливості сорту тощо, оптимальний збіг яких у природі трапляється не завжди», – пояснює науковець.

За його словами, можлива ситуація, коли за зменшеної норми висіву фаза осіннього кущіння буде перенесена на весну, що заздалегідь визначить зниження врожаю.

Науковими дослідженнями та передовою практикою встановлено, що для більшості сортів лісостепової зони оптимальною є норма висіву якісного з високою лабораторною схожістю та масою 1000 зерен не менше як 45-50 г насіння 4,5-5,5 млн шт./га.

До того ж за ускладнення умов (пізньої сівби, розміщення після невдалих попередників, дефіциту вологи й тепла, недостатнього рівня родючості ґрунту) цю норму слід підвищувати до верхньої межі; за сприятливих – опускати дещо нижче.

За надто пізньої сівби (після 15-20 жовтня) – збільшувати на 10-15%.

Насіння обов’язково має бути протруєне інсектицидно-фунгіцидною композицією. Глибина загортання його у ґрунт – не більше як 4 см, а за пізньої сівби – 2,5-3 см

Нагадаємо, науковці уточнили критерії оцінювання строків сівби озимої пшениці.