Втрати агросектору через заборону гліфосату можуть сягнути 55 млрд грн

Втрати аграрного сектору у разі заборони гліфосату за відсутності рівноцінних альтернатив можуть сягнути 31-55,2 млрд грн, що у доларовому еквіваленті становить $1,25-2,23 млрд. Водночас додаткові викиди СО2 становитимуть 23,7-47,4 млн кг щорічно.

Про це повідомляє пресслужба НААН із посиланням на заступницю директора Інституту аграрної економіки Ольгу Ходаківську.

Також встановлено, що сумарні втрати аграрного сектору через недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників можуть зрости на 36,8-74,9 млрд грн, що у доларовому еквіваленті становить $1,3-2,7 млрд.

Екологічні втрати, які проявляються у збільшенні витрат прісної води на обробку посівів зростуть в діапазоні від 4,9 до 6,8 млн м3, викидів СО2 – від 89,4 до 92,4 млн кг щорічно.

Як відомо, в рамках Зеленого курсу ЄС до 2030 року передбачається скорочення використання пестицидів на 50%. Відтак, зберігається висока ймовірність заборони на українському ринку окремих діючих речовин ЗЗР, серед яких широко вживані препаративні форми гліфосату, інсектициди неонікотиноїдної групи (клотіанідин, тіаметоксам та імідаклоприд), діючі речовини атразин, ацетохлор, біфентрин, дельтаметрин, диметенамід-П, лямбдацигалотрин, малатіон (карбофос), зетациперметрин. 

Водночас значна частина діючих речовин із переліку є важливими для сталого розвитку сільського господарства і перегляд їхніх реєстрацій з можливою подальшою забороною за відсутності рівнозначних альтернатив, за нинішніх умов, може мати цілий ряд негативних наслідків, зокрема:

• зростання частки фальсифікованих ЗЗР у зв’язку з відсутністю дозволених альтернатив;
• погіршення якості та безпечності урожаю;
• підвищення цін на кінцеву продукцію;
• втрати експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках;
• зменшення валютної виручки;
• підвищення темпів інфляції;
• втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені.

«Тож особливого значення набуває необхідність встановлення реальних екологічних ризиків і загроз застосування даних діючих речовин, визначення потенційних економічних наслідків за одночасного пошуку ефективних альтернатив», – ідеться в повідомленні.

Нагадаємо, Австрія першою з країн ЄС повністю заборонила гліфосат.