Технології вирощування озимих зернових мають розроблятися з урахуванням нових викликів – думка

Технології вирощування озимих зернових мають розроблятися не лише відповідно до особливостей конкретної культури, а й ураховуючи погодні умови зони вирощування, а також те, що територія Україна стає дедалі уразливішою до екстремальних погодних явищ – посухи, зависоких температур, нерівномірних опадів тощо.

Таку думку у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer висловив Микола Мірошниченко (ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»)

«За достатньо тривалих водних стресів і температурних аномалій порушуються фізіологічні процеси рослин, і ці зміни часто стають незворотними, тому реакція агронома на такі стресові чинники має бути дуже швидкою або навіть має містити заходи, що працюють на випередження»,

– зазначив Микола Мірошниченко.  

Відомо, що дефіцит вологи знижує ріст рослин через зменшення поглинання елементів живлення, зміни їхнього транспорту й перерозподілення, тому всі дії мають бути спрямовані на покращення засвоєння елементів живлення впродовж вегетації.

Це, за словами науковця, можливо досягти, застосовуючи нанодобрива в комплексі з основним унесенням мінеральних добрив.

«Нанотехнології є одним із перспективних шляхів розв’язання численних проблем, на які наразилося світове сільське господарство на початку ХХІ століття внаслідок значного приросту населення планети, аридизації клімату, дефіциту водних ресурсів, забруднення довкілля тощо. Розвиток нанотехнологій має на меті протидіяти цим викликам за допомогою розроблення та трансферу в сільськогосподарське виробництво інноваційних речовин і препаратів»,

– пояснив науковець.

Зокрема, очікується, що застосування нанодобрив допоможе запобігти надлишковому внесенню мінеральних добрив і дасть змогу використовувати тільки ту кількість елементів живлення, що буде корисною для розвитку рослин, тим самим зменшуючи негативний вплив хімічних речовин на навколишнє середовище.

Упровадження таких інновацій (нанотехнологій) в Україні є перспективним з огляду дефіциту ресурсів і значного їх здороження, зокрема мінеральних добрив, через розпочату росією повномасштабну війну.

У майбутньому ж перспективність впровадження такого роду інновацій пов’язано з інтеграційними процесами України у простір Європейського Союзу, де на цей час широко впроваджується «зелений курс» досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, який передбачає, зокрема зменшення застосування мінеральних добрив на 20%.

Нагадаємо, науковці дослідили ефективну систему підживлення озимого ріпаку із застосуванням нанодбрив. Як повідомлялося, нанодобриво позитивно впливає на споживання рослинами ріпаку озимого основних елементів живлення.