Сівозміна – найважливіший захід проти шкідників

Дотримання сівозміни є найважливішим заходом, що дозволяє обмежити заселення поля шкідниками.

Кращим попередником для сільгоспкультур з погляду фітосанітарного стану поля є чорний пар, виораний чи задискований у травні і закультивований у серпні.

У травні – на початку червня проводять глибоке (на 10-12 см) розпушення міжрядь просапних культур, за можливості, з одночасним внесенням рідких азотних добрив (25% аміачної води), що обмежує на 60-70% чисельність ґрунтових шкідників.

Лущіння стерні одразу після збирання зернових колосових культур (пшениці, жита, тритикале, ячменю) на глибину 10-12 см дисковими знаряддями й повторно через 10-12 днів забезпечує знищення кладок яєць хлібних жуків, хлібних турунів та інших шкідників у результаті механічних пошкоджень та поліпшення доступу до них різних ентомофагів.

У роки спалахів масового розмноження хрущів та хлібних жуків найефективнішими є напівпаровий обробіток ґрунту під цукрові буряки та інші просапні культури з оранкою на 25-30 см та подальшими 2-3 культиваціями, спрямованими проти бур’янів та комплексу ґрунтових шкідників.

Оранку на зяб чи плоскорізний обробіток ґрунту після стерньових попередників, за умов достатньої зволоженості ґрунту, слід провести до початку осінньої міграції ґрунтових шкідників у глибші шари ґрунту (до середини жовтня), що забезпечує механічне пошкодження та виорювання на поверхню, де їх знищують птахи (граки, чайки тощо).

AgroTimes