Система удобрення озимих залежить від їхніх попередників

Залежно від попередників озимих зернових культур система удобрення може суттєво різнитись, що варто враховувати при їхньому вирощуванні.

У сучасних умовах господарювання в схемі чергування культур озимі зернові не завжди розміщують після найкращих попередників (зайняті пари, проміжні посіви, зернобобові, багаторічні бобові трави).

Через виробничі обставини озимі зернові переважно розміщують після просапних, технічних, олійних культур і навіть після стерньових попередників, що неприпустимо.

Це не дає змоги забезпечити задовільний фітосанітарний стан ґрунту, водно-повітряний режим, режим мінерального живлення, сформувати його оптимальні фізичні, фізико-хімічні й технологічні властивості.

Наприклад, на бідних на поживні речовини ґрунтах і після гірших попередників, які виносять значну кількість азоту, частина загальної норми цього елемента (до 1/3) має бути внесена в основне удобрення.

Після ліпших попередників, які залишають на полі багато рослинних решток, унаслідок мікробіологічних процесів у ґрунті накопичується значна кількість мінеральних сполук азоту, зокрема нітратних його форм.

За таких обставин система удобрення має бути спрямована на зменшення негативного впливу надмірного живлення азотом посиленням фосфорно-калійного живлення.

AgroTimes