Пухирчаста сажка завдає найбільшої шкоди посівам кукурудзи у степовій зоні

Пухирчаста сажка (збудник — базидіальний гриб Ustilago zeae (Beckm) Unger) в Україні поширена повсюдно, де вирощують кукурудзу.

Найбільшої шкоди завдає у напівпосушливих центральних областях степової зони, передусім при вирощуванні сприйнятливих гібридів, уражуючи 10–25% рослин.

За період вегетації рослин гриб може утворювати 3-5 генерацій. Кількість таких повторних циклів залежить від погодних умов.

Сприятливими для розвитку пухирчастої сажки є висока температура і періодичні посухи. Нерівномірність опадів підвищує розвиток хвороби, а систематичне достатнє зволоження, як і тривалі посухи, обмежують його.

Шкідливість хвороби полягає у значному недоборі врожаю внаслідок ураження різних органів рослин, безплідності качанів (за умов раннього їх зараження), а також у загибелі уражених молодих рослин.

Обсяг втрат урожаю напряму залежить від кількості, розміру та розташування пухирів на одній рослині. Пухирі великих розмірів спричиняють втрати близько 60 % і більше, середньої величини — 25 %, невеликі — 10 %.

Науковцями Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин було встановлено, що у польових умовах рослини кукурудзи були уражені ще до початку молочної стиглості, особливо в період розвитку волоті. Кількість уражених рослин поступово зростала і у фазі дозрівання склала 2,5%. Більш раннє ураження зустрічалося рідко і закінчувалось загибеллю рослини.