Похолодання й опади сповільнили розвиток шкідників на посівах

Повсюди мінлива погода (коливання нічних та денних температур) з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу, приморозками, сприяла поступовому розвитку і розповсюдженню збудників хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, але негативно вплинули на шкідливість фітофагів, розвиток яких сповільнювався через затримку наростання ефективного тепла.

Про це йдеться у звіті Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільгоспкультур. 

У посівах озимини  Дніпропетровської, Закарпатській, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Херсонської, Черкаської областей личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин на 3-12% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. Віковий стан личинок: ІІ-14%, ІІІ-86%. Враховуючи, що личинки жужелиці можуть шкодити до кінця квітня, захисні заходи рекомендується проводити у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності жужелиці (ЕПШ понад 3-4 і більше личинок на кв.м) та інших фітофагів через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.

Гусеницями озимої совки п’ятого-шостого віків (20-80%) щільністю 0,5-2 макс. 3 (в осередках Дніпропетровської обл.) екз. на кв.м заселено 3-15% обстежених площ та пошкоджено до 3% рослин озимих пшениці та ріпаку  у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується повільне розселення та шкідливість хлібних блішок (зосереджені переважно в лісосмугах та на краю посівів), п’явиць (концентруються на бур’янах біля лісополос, окремі екземпляри на площах озимої пшениці внизу травостою), злакових мух, попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 2-4, макс. 15% рослин.

У Запорізькій, Одеській, Харківській областях піщаним мідляком заселенно до 4% посівів озимих зернових та ячменю ярого за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м. пошкоджено до 3% рослин. Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи. Комахи своєю діяльністю призводять до повної загибелі рослин на ранніх стадіях розвитку або значного послаблення, що є причиною прямих та опосередкованих втрат урожаю.

У Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях відбувається вихід на листову поверхню клопа шкідливої черепашки. Середня чисельність перезимувалого клопа становить 0,3-1 екз. на кв.м. При проведенні фітосанітарного моніторингу, на заселення клопами посівів зернових колосових культур, варто враховувати, що за прохолодної погоди шкідник перебуває у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, щілинах під грудочками ґрунту. За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів буде посилюватись, передусім на ярих колосових культурах.