Переміщення вологи у ґрунті залежить від його фізичного стану

Міграція вологи в ґрунті суттєво залежить від фізичного його стану, складення його будови, розвиненості шпарової системи. 

Про це свідчать дані дослідження водного режиму чорнозему в Лабораторії родючості ґрунтів та ґрунтозахисних технологій ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ «ІГА імені О. Н. Соколовського» НААН. 

Науковці досліджували три типи обробітку ґрунту в зерно-просапній сівозміні: полицевий (оранка), безполицевий плоскорізний (на глибину оранки) та нульовий (пряма сівба).

Дослідження орного шару показали, що гідротермічні умови попереднього року й умови зволоженості під час проведення основного зяблевого обробітку ґрунту суттєво впливають на загальну шпаристість ґрунту періоду вегетації рослин.

Так, у травні під кукурудзою за передування року з оптимальним для регіону зволоженням (від 1 до 1,25 ГТК) не спостерігається переущільнення верхнього 0–10 см шару ґрунту на тлі мінімальних технологій, і навіть за нульового обробітку об’єм шпарового простору перевищує 50%, що є у межах формування умов достатньої аерації ґрунту. 

У шарі 10-20 см за нульового обробітку загальна шпаристість ґрунту перевищує показник за оранки. 

А в шарі 20-30 см диференціації за обробітками практично не спостерігається. Тобто оптимальне зволоження попереднього року дозволяє застосовувати мінімізацію обробітку ґрунту без ризику переущільнення в орному шарі.