Озимі зернові на Львівщині перебувають у стані вимушеного зимового спокою

Друга половина І декади лютого на Львівщині характеризувалася значним зниженням температур, особливо нічних, а також відсутністю снігового покриву. Озимі зернові в області перебувають у стані вимушеного зимового спокою.

Про це інформують в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН.   

Як зазначається, морозостійкість озимих зернових у першу чергу залежить від фази їх розвитку. Найбільш стійкими до низьких температур є розкущені посіви, оскільки у вузлах кущіння ‒ найвища концентрація цукрів, які є визначальними для успішної перезимівлі, а також забезпечують регенераційні процеси навесні.

У разі загибелі листків, стебел, частини коренів збережені вузли кущіння утворюють нові пагони з точок росту, що формує вторинну (вузлову) кореневу систему. Вони закладаються на глибині від 1 до 6 см, у більшості випадків ‒ 2-3 см від поверхні ґрунту. Серед чинників, які визначають глибину їх залягання, є світло та вологість ґрунту. За переважання сонячних днів вузли закладаються глибше. За висіву насіння на глибину 4 см за 14-годинного світлового дня вони формуються в горизонті 3-3,5 см, 6-годинного ‒ 1 см. 

«У безсніжні зими шар ґрунту слугує утепленням для озимини. Температура на глибині 1-1,5 см на 2-3 °С вища, ніж на поверхні, в шарі 2,5-3 см ця різниця ще більша. На цей час істотних ризиків від вимерзання не спостерігаємо: мінімальні температури на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових є значно вищими за критичні, які є для ячменю -10…-12 °С, пшениці -14…-16 °С, жита -16…-18 °С. Ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 °С до дати визначення критичної температури)»,

‒ ідеться в повідомленні.

Крім того, зимо- і морозостійкість озимих зернових у другій половині зими знижується й рослини будуть вразливішими до низьких температур.

Викликом для аграріїв можуть бути й низькі запаси продуктивної вологи ґрунту. Впродовж зимового періоду 2024‒25 рр. спостерігаємо дефіцит опадів. За листопад ‒ І декаду лютого випало 87,6 мм за норми 149 мм. А рівень весняних вологозапасів залежить від засвоєння осінніх та зимових опадів. Їх нестача може вплинути на ефективність та якість весняно-польових робіт (підживлення озимих, обробіток ґрунту, сівба ярих тощо).

Раніше було названо головні загрози для сільгоспкультур за теплої зими.