Агрономія

Оптимізація живлення рослин з урахуванням органогенезу є найперспективнішим напрямом у землеробстві – науковиця

Оптимізація живлення рослин з урахуванням органогенезу є найперспективнішим напрямом у землеробстві – науковиця

Аналіз результатів наукових досліджень, проведених в Україні та Європі, вказує на те, що стратегія оптимізації живлення рослин з урахуванням органогенезу нині є найперспективнішим напрямом у землеробстві, адже останніми роками виробництвом доведено, що не лише високий рівень урожайності є визначальним чинником вибору сорту, а й здатність утримувати високий нижній його поріг у несприятливих умовах вирощування, що визначається адаптивним потенціалом рослин.

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише кандидат сільськогосподарських наук Жанна Молдован (Хмельницька ДСГДС Інституту кормів та сільського господарства НААНУ).

«У цьому контексті важливо виділити позакореневе підживлення сої, адже за повної відсутності внесення добрив під час або перед сівбою ефективність позакореневих добрив підвищується в рази. Оптимізація системи живлення допомагає суттєво пришвидшити зростання рослин, завдяки чому збільшиться конкурентоспроможність сої до несприятливих чинників довкілля»,

– зазначає науковиця.

Саме тому, за її словами, щоб виростити високий урожай сої, не завадить знати, яких макро- та мікроелементів вона потребує. У живленні рослин, формуванні врожаю та його якості поряд з основними елементами – азотом, фосфором, калієм, сіркою, кальцієм і магнієм – важлива роль належить мікроелементам: марганцю, бору, молібдену, цинку та кобальту.

Нагадаємо, визначення симптомів браку поживних речовин у рослин кукурудзи слід починати у фазу 4–5 листків.