Оптимізація азотного живлення дозволяє підвищити вміст білка у пшениці

Одним із найважливіших заходів технології вирощування зерна озимої пшениці з підвищеним умістом білка та клейковини є оптимізація азотного живлення рослин протягом вегетації.

Азотні мінеральні добрива відіграють велике значення не лише у живленні рослин, а й виконують роль активаторів процесів мобілізації ґрунтового азоту й інших елементів живлення.

Під час вегетації вміст азоту в рослинах і окремих їхніх органах змінюється. У період формування зерна відбувається переміщення азоту з листків до колоса.

За оптимального азотного живлення пришвидшується ріст і затримується старіння рослинного організму, активізується та подовжується життєдіяльність листків, поліпшується формування репродуктивних органів, стимулюється синтез білкових речовин, підвищується продуктивність.

Азот, що потрапляє в рослину, в першу чергу витрачається на формування ферментативних, структурних білків, на утворення вегетативних і генеративних органів.

Його вплив на поліпшення якості зерна починається після того, як будуть задоволені потреби рослин у цьому елементі для утворення оптимального у цих умовах рівня врожайності.

Обираючи азотне добриво під пшеницю озиму – аміачну селітру, сульфат амонію, КАС, карбамід тощо та визначаючи його дози, слід ураховувати рівень родючості ґрунту, винос поживних речовин з урожаєм попередника, сортові особливості, строк сівби, економічну доцільність тощо.

AgroTimes