Названо регіони з найбільшим поширенням летючої сажки

В Україні летюча сажка поширена значно менше, ніж пухирчаста, трапляється переважно в регіонах із достатнім зволоженням, а саме в Полтавській, Кіровоградській, Черкаській областях й у південній частині Київської області. В інших зонах вирощування кукурудзи хвороба не має значного поширення, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Масове ураження летючою сажкою спостерігається за умов пізніх термінів сівби, теплої весни, підвищеної температури та помірної вологості ґрунту в період проростання зерна, спекотного літа й особливо за порушення сівозмін унаслідок накопичення інфекції в ґрунті.

На полях, де кукурудза вирощується беззмінно, кількість уражених рослин досягає 15% і більше, тоді як на полях із рекомендованою тривалістю ротації культур ступінь ураження економічно невідчутний.

Теліоспори можуть зберігати життєздатність в ґрунті впродовж кількох (3–8) років, що слід ураховувати, коли складають план сівозмін. Найкраще спори виживають в орному шарі на глибині 20–30 см.

Раніше повідомлялося, як обмежити шкідливу дію збудника летючої сажки кукурудзи.