Названо культури з найбільшою алелопатичною агресивністю для пшениці озимої
Найбільшою алелопатичною агресивністю для пшениці озимої відрізняються такі попередники, як топінамбур, картопля і коноплі, які в підсумку знижують виживання рослин при проморожуванні до 59-68%, пише журналу The Ukrainian Farmer.
Середній ступінь пригнічення відзначається в якості попередників у гороху, конюшини, буркуну та рижію (виживання пшениці озимої по ним в межах 71-83%).
Оптимальними за алелопатичною активністю попередниками є травосуміші: віко-вівсяна суміш і суданська трава + віка. Пшениця озима зберігається за такими попередниками на 86 – 95%.
Існує і таке явище, як ґрунтовтома у монокультурі. Накопичення власних колінів у ґрунті при беззмінному вирощуванні однієї культури призводить до пригнічення рослин і погіршення врожаю.
Рослини «спілкуються» між собою за допомогою хімічних речовин, що виділяються протягом вегетаційного періоду та із решток попередніх культур. Здебільшого такі речовини мають фенольну природу, накопичення яких у ґрунті визначає його алелопатичну активність, що може мати як стимулюючі для наступних культур властивості, так і проявляти негативний вплив.
Алелопатичний вплив попередника може зменшувати або збільшувати схожість і густоту рослин, погіршувати або покращувати морозостійкість посівів озимих культур, впливати на інтенсивність їх росту в період активної вегетації та врожайність у підсумку.
Раніше повідомлялося, як визначати норму внесення азоту на пшениці після різних попередників.