Науковці розповіли про оптимальні умови для підживлення по мерзлоталому ґрунту

Прогнозоване послаблення морозів вночі та підвищення денних температур до плюсових значень ‒ час для першого (регенераційного) підживлення по мерзлоталому ґрунту. Його проводять на слаборозвинених посівах, коли на полях немає снігу, перед відновленням весняної вегетації.
Про це інформують в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН.
За перезволоження верхнього шару ґрунту добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Однак їхнє засвоєння буде ефективним лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Потрібно ретельно зважити доцільність проведення такого підживлення в теперішніх метеоумовах, коли рослини в фазі 1‒3 листків пошкоджені низькими температурами, оскільки існує ризик вимерзання.
Підживлення добре розкущених ценозів з рослинами, які ввійшли в зиму з 3‒4 і більше пагонами, недоцільно проводити по мерзлоталому ґрунті, за винятком площ, де листкова поверхня пошкоджена морозом. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та розвитку листкової поверхні й кореневої системи.
Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект у нашій зоні забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.
Нагадаємо, озима пшениця на Львівщині подекуди пошкоджена низькими температурами.