Насіння зернових слід протруювати інсектицадами з різними механізмами дії

До інсектицидних протруйників насіння, що застосовують на пшениці, ячмені, житі та вівсі, належать препарати зазвичай двох різних хімічних класів із неоднаковими механізмами дії: неонікотиноїди та синтетичні піретроїди, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Інші синтетичні піретроїди як інсектицидні протруйники на зернових культурах широкого розповсюдження не набули,

Неонікотиноїди (імідаклоприд, клотіанідин, ацетаміприд, тіаметоксам) – це препарати системної дії, спричиняють блокування постсинаптичних нікотинових рецепторів (нікотинові антагоністи рецепторів ацетилхоліну).

Синтетичні піретроїди (лямбда-цигалотрин) – препарати контактної дії, призводять до порушення функції нейронів через натрієві канали (модулятори натрієвих каналів).

Неонікотиноїди блокують постсинаптичні нікотинові рецептори, а синтетичні піретроїди порушують функції нейронів через натрієві канали.

За розчинністю у воді інсектицидні протруйники можна розташувати від найбільш до найменш розчинних у такому порядку: тіаметоксам, ацетаміприд, імідаклоприд, клотіанідин. Що вища розчинність – то краще й швидше препарат проникає в зерно і там розподіляється.

Як відомо, з 2016 року в країнах ЄС заборонено до використання на культурах тіаметоксам, імідаклоприд і клотіанідин.

Ацетаміприд уважається найбезпечнішою діючою речовиною, що застосовують для обробки насіння і рослин. Він не нагромаджується в ґрунті, його залишкову кількість не знаходять у стічних водах.

Нагадаємо, у виборі протруйника насіння зернових слід враховувати попередника.