Найкращий обробіток ґрунту під озимину після непарових попередників, – дослідження

Для ярих культур простежується стійкий позитивний зв’язок між глибиною основного обробітку ґрунту й обсягами кореневої системи. Натомість для озимини, особливо після непарових попередників, визначальним є рівень зволоження посівного та орного шарів на час сівби.

Про це пише Володмир Судак (ДУ Інститут зернових культур НААН) у журналі The Ukrainian Farmer.

За результатами досліджень Інституту зернових культур НААН, незалежно від гідротермічних умов погоди у період від збирання вівсяно-горохової сумішки на зелений корм і гороху на зерно до сівби пшениці, найоптмальніший обробіток ґрунту під озимину – неглибоке (10-14 см) безполицеве розпушування скиби. Цей спосіб обробітку створює кращі передумови для засвоєння та збереження навіть невеликих (5-7 мм) опадів, отримання повноцінних сходів і укорінення рослин створювались за

«Позитивний результат забезпечила техносхема на основі поєднання мілкого обробітку ґрунту та сівби спеціальною сівалкою для системи no-till (mini-till), обладнаною кілеподібними сошниками типу «дует»», – зазначив науковець.

За його словами, унаслідок рівномірного (по площі й глибині) загортання насіння у вологий прошарок спостерігається інтенсивніше розростання коріння, збільшення кількості продуктивних стебел у розрахунку на 1 м2 (на 20,9%), коефіцієнта кущення і довжини колоса.

Співвідношення цих показників наближалось до оптимального, що дало змогу отримати високий урожай пшениці (5,62 т/га) після попередника горох на зерно.

Нагадаємо, «Ольвія» на Запоріжжі застосовує дві системи обробітку ґрунту під сівбу ріпаку.